Ми всі мріємо торувати власний шлях. Але кожен із нас є результатом попередніх подій і впливів, а те, як ми живемо і що створюємо сьогодні, формує формує людину завтрашнього дня. Дитина несе в доросле життя те, що вкладено в неї від народження. Недаремно кажуть, що всі комплекси йдуть із дитинства.
У кіноповісті «Зачарована Десна» О.Довженко висловлює вдячність рідним за вміння любити життя і бачити красу. Його оточували красиві люди: мама з її замилуванням городництвом, дід з його казками і схилянням перед сонцем, дядько Самійло, який косив, наче співав, а тато взагалі був прекрасним у вьому, крім одягу. Десна, береги, луги, навіть город були для малого Сашка дивовижними. І саме тому, ставши дорослим митцем, Довженко прагне Красу перенести у свої фільми, щоби й інші могли "побачити зорі в калюжах", щоб учорашнє прекрасне формувало не менш прекрасне завтрашнє.
Хочеться пройти шлях, який викликатиме відчуття самоповаги. Доріг переді мною багато, тому вибір зробити нелегко. Можна було б перекласти його на плечі батьків, але мені кортить зрозуміти себе самого. Сьогоднішній вибір буде дуже важливим, бо визначить усе моє майбутнє, яке я хотів би прожити успішно. А тому вихід один: треба працювати над собою, над виявленням своїх можливостей і талантів. Задоволення від життя я отримаю, якщо буду займатися улюбленою справою, якщо зможу бути корисним найріднішим людям, якщо не втрачу зв’язку з ними і не забуду їх науки. Попрацюю як слід сьогодні - завтрашній день принесе винагороду.
Напевно, у кожної людини є своє улюблена домашня тварина. У нашій родині це собака.
Нашому чотириногому вірному другові вже п’ять років. Історія його появи проста: ми всією сім’єю ходили на пташиний ринок, щоб вибрати кошеня. Але, коли проходили повз господарів, що продають цуценят, нашу увагу привернув пухнастий білий клубочок. Це було щеня безпородної собаки невеликого розміру. Цуценя продавала жінка, вона запевнила нас, що з таким «чудом» нам буде весело. Незважаючи на те, що метою нашого візиту на пташиний ринок було придбання породистого кота, всі відразу забули про це. Цуценя зачарувало всіх своїм розумним поглядом, ми прийняли одноголосне рішення, взяти його в свою сім’ю.
Цуценя, а це була дівчинка, ми назвали Каштанкою. Наша Каштанка виявилася дуже розумною собакою. У нашому дворі вона відразу стала господинею. Смішно було дивитися, як вона віддано охороняла територію дитячого майданчика, коли туди заходили «чужі» кішки або собаки: маленька, але, як дзвінко гавкала. Всі наші сусіди відразу полюбили Каштанку.
Зараз нашій Каштанці вже п’ять років. Вся моя родина рада, що тоді ми купили її на пташиному ринку. Вона приносить нам багато позитивних моментів. Якщо у когось поганий настрій або хтось засмучений, Каштанка обов’язково «поспівчуває». Нашим вихованцем ми дорожимо і піклуємося про нього.
Відповідь:
Ми всі мріємо торувати власний шлях. Але кожен із нас є результатом попередніх подій і впливів, а те, як ми живемо і що створюємо сьогодні, формує формує людину завтрашнього дня. Дитина несе в доросле життя те, що вкладено в неї від народження. Недаремно кажуть, що всі комплекси йдуть із дитинства.
У кіноповісті «Зачарована Десна» О.Довженко висловлює вдячність рідним за вміння любити життя і бачити красу. Його оточували красиві люди: мама з її замилуванням городництвом, дід з його казками і схилянням перед сонцем, дядько Самійло, який косив, наче співав, а тато взагалі був прекрасним у вьому, крім одягу. Десна, береги, луги, навіть город були для малого Сашка дивовижними. І саме тому, ставши дорослим митцем, Довженко прагне Красу перенести у свої фільми, щоби й інші могли "побачити зорі в калюжах", щоб учорашнє прекрасне формувало не менш прекрасне завтрашнє.
Хочеться пройти шлях, який викликатиме відчуття самоповаги. Доріг переді мною багато, тому вибір зробити нелегко. Можна було б перекласти його на плечі батьків, але мені кортить зрозуміти себе самого. Сьогоднішній вибір буде дуже важливим, бо визначить усе моє майбутнє, яке я хотів би прожити успішно. А тому вихід один: треба працювати над собою, над виявленням своїх можливостей і талантів. Задоволення від життя я отримаю, якщо буду займатися улюбленою справою, якщо зможу бути корисним найріднішим людям, якщо не втрачу зв’язку з ними і не забуду їх науки. Попрацюю як слід сьогодні - завтрашній день принесе винагороду.
Пояснення:
Объяснение:
Напевно, у кожної людини є своє улюблена домашня тварина. У нашій родині це собака.
Нашому чотириногому вірному другові вже п’ять років. Історія його появи проста: ми всією сім’єю ходили на пташиний ринок, щоб вибрати кошеня. Але, коли проходили повз господарів, що продають цуценят, нашу увагу привернув пухнастий білий клубочок. Це було щеня безпородної собаки невеликого розміру. Цуценя продавала жінка, вона запевнила нас, що з таким «чудом» нам буде весело. Незважаючи на те, що метою нашого візиту на пташиний ринок було придбання породистого кота, всі відразу забули про це. Цуценя зачарувало всіх своїм розумним поглядом, ми прийняли одноголосне рішення, взяти його в свою сім’ю.
Цуценя, а це була дівчинка, ми назвали Каштанкою. Наша Каштанка виявилася дуже розумною собакою. У нашому дворі вона відразу стала господинею. Смішно було дивитися, як вона віддано охороняла територію дитячого майданчика, коли туди заходили «чужі» кішки або собаки: маленька, але, як дзвінко гавкала. Всі наші сусіди відразу полюбили Каштанку.
Зараз нашій Каштанці вже п’ять років. Вся моя родина рада, що тоді ми купили її на пташиному ринку. Вона приносить нам багато позитивних моментів. Якщо у когось поганий настрій або хтось засмучений, Каштанка обов’язково «поспівчуває». Нашим вихованцем ми дорожимо і піклуємося про нього.