Складіть план до тексту
Коли вийдете в Києві зі станції метро "Університетська", підземним переходом перейдете бульвар Тараса Шевченка й повернете праворуч, перед вашими очима раптом постане велична споруда Володимирського собору, оточеного деревами.
Собор своїми чистими світлими лініями, які вгорі увінчуються ажурними арками високих вікон, змушує підняти очі. На тлі блакитного неба сяють золоті куполи. Таке поєднання кольорів вселяє в душу спокій, упевненість, воно рідне, близьке вам.
Ідете до храму. Масивні й водночас легкі на око бронзові двері з литими зображеннями двох знаменних постатей нашої історії --- княгині Ольги й князя Володимира Великого --- широко розчинені. Люди заходять і виходять. Тут завжди людно.
У храмі впадає в око велика кількість розписів, які надають йому піднесеності й святковості. У глибині видно постать Ісуса Христа з чашею вина у лівій руці і хлібом у правій: добробут і щастя Син Божий провіщає людям. І вже ближче знову образ Ісуса Христа з розкритою книгою --- він закликає йти за ним, сповнюватися мудрості й творити добро на землі. Його задумливі очі пильно й запитливо вдивляються у вас. Поряд із ним, праворуч, Матір Божа з малим Ісусом на руках, освітлена сонячними променями, --- і небесна, і земна. Вона ніби йде з безмежної небесної далечі, щоб віддати грішному світові єдиного сина, який своєю смертю на хресті спокутує гріхи всього людства. Карі очі її сповнені смутку й тривоги і водночас лагідні, добрі. По ліву руку від Ісуса Христа стоїть Володимир Великий з короною на голові, в руках підносить хреста над собою --- символ хрещення Русі-України.
Привертає увагу образ Нестора Літописця. Старець з розкішною сивою бородою. У руці тримає книгу --- "Повість врем'яних літ". Обличчя напружене, погляд зосереджений --- крізь минуле й теперішнє вдивляється в майбутнє: яке воно буде? Як чинитимуть українці, його земляки, в історії?
У Володимирському соборі і християнські символи, і наша, українська, історія. Усе описати неможливо --- настільки насичений він красою й історичною пам'яттю. Цей храм не пригнічує --- підносить людину своєю величчю, будить у ній доброту, поривання до чистоти, довершеності, людина в ньому міцніє духом і очищується від дріб'язкового.
Собор збудовано в другій половині ХІХ століття на честь хрестителя Русі-України князя Володимира Великого. Собор --- і духовний центр України, і цінна пам'ятка української архітектури. У ньому поєдналися краса образотворчого мистецтва й архітектурна досконалість. Це одна з найвизначніших оздоб столиці України. Володимирський собор --- головний осередок Української православної церкви.( І. Ющук).
[ ], [ ], [ ], i [ ], i[ ].
(Речення: розповідне,неокличне, складне, з різними видами зв'язку :сполучникове(складносурядне) і безсполучникове.)
1 речення(минає літо): просте, повне, двоскладне,непоширене, неускладнене;; 2. Речення(осінь вже бреде): просте, повне,двоскладне, непоширене, неускладене;; 3речення(лісів багрянець торкнувся вересневий): просте, повне, двоскладне, поширене, неускладене. 4 речення(і пахне чебрецем): просте, повне,односкладне,поширене, неускладене. 5 речення(і листя ): просте, повне, односкладне, поширене, ускладнене дієприслівниковим зворотом.. 1і2 речення - безсполучниковим зв'язком; 2і 3- безсполучниковим; 3і4- сполучниковим сурядності; 4і5- сполучником сурядності.
Старше покоління,1 свідок іншого життя,2 показувало ще на долонях мозолі від шаблі,3 піднятої в оборону народних і людських прав.
*1 і 2 – коми виділяють відокремлену прикладку.
3 – кома виділяє відокремлене означення, виражене дієприкметниковим зворотом.
Члени речення.
Старше покоління, |свідок іншого життя| (~~), показувало(═) ще(_._) на долонях(_._) мозолі(_ _) від шаблі(~~), |піднятої в оборону народних і людських прав| (~~).
Частини мови.
Старше(прикм.) покоління(ім.), свідок(ім.) іншого(займ.) життя(ім.), показувало(дієсл.) ще(присл.) на(прийм.) долонях(ім.) мозолі(ім.) від(прийм.) шаблі(ім.), піднятої(дієприкм.) в(прийм.) оборону(ім.) народних(прикм.) і(спол.) людських(прикм.) прав(ім.).