СКЛАДІТЬ ПЛАН Збирались ми на косовицю завжди довго. Уже, було, сонце зйде, а ми ще збираемось. Усе взяли: картоплю, шибулю, огірки, хліб, казан, велику дерев'яну миску, волок, рядно, косарський прилад, граблi- усе вже на возі. Я лежу на возі. Навколо, спинами до мене, діл і батько з косарями. Мене везуть у царство трав, річок і таемничих озер. Віз наш увесь дерев'яний: діл і прадід були чумаками, а чумаки не любили заліза, бо воно, казали, притягае грім. По дорозі косаpi roмоніли про pізне, злазили з воза перед калюжами й на гору, потім сідали, і я знову бачив навколо себе іхні велетенські спини, а над спинами і косами, які вони тримали в руках, як воїни зброю, у високому темному не61 світили мені зорі й молодик. Прокилаюсь я на березі Десни піл дубом. Сонце високо, косарі далеко, коси дзвенять, коні пасуться. Пахне вялою травою, квітами. ка Десні красa! Лози, висип, кручі, ліс-усе блишить і сяе на сониі. Отак я радію днів два або три, аж поки не скосять траву. Ми з батьком поставили перемети в Десні й пливемо до куреня в душогубиі на палець од води. Вола тиха, небо зоряне, і так мені хоро- ше за водою, так легко, немов я не пливу, а лину в синьому просторі.
Сьогодні люди об'єднуються у товариства, метою яких є охорона природи. Навколишнє середовище потребує нашого захисту. Забруднення річок і озер, загибель лісів, знищення цілих видів рослин і тварин — справа рук людини. Проте тільки людина може врятувати природу. І дорослі, і діти повинні об'єднати свої зусилля у справі захисту довкілля.
Кожен школяр може посадити дерево і нагодувати птахів. Ми повинні обережно поводити себе на лісових галявинах та берегах річок, не залишаючи після себе сміття. Якщо так робитиме хоча б кожен школяр, то й це буде вагомий внесок у дорослу справу збереження природи.
Цього літа я з родичами їздив на озеро Промінь. Ми провели там вихідні. Це озеро не дуже велике, кругле. Вода в ньому дуже чиста, прозора. Промені літнього сонця пронизують її наскрізь, і в багатьох місцях видно дно. А ще промені сонця відбиваються у воді, коли немає вітру. Може, тому озеро так і назвали.
Я щодня купався в озері по кілька разів. Вода була холодна, але не дуже, так що не доводилося від холоду вискакувати з води. Сильних течій там теж не виявилося. Я познайомився на озері з дорослими хлопцями, які це озеро перепливали вздовж і впоперек. Але сам я не наважився цього робити, бо ще не дуже добре плаваю. Думаю, якщо наступного літа ми знову приїдемо туди на відпочинок, я вже обов'язково озеро перепливу. За рік я зміцнію та наберуся сил.
Ми рибалили в озері, а ще каталися на весловому човні. Моторними човнами там краще не «ганяти», аж надто озеро тихе та чисте. Та й маленьке воно для «моторок».
Озеро Промінь оточене зеленню. По його берегах висаджений ліс: берези, дуби, клени, ясени та інші дерева.