Мова - не лише засіб спілкування, а й головний чинник консолідації нації, оскільки забезпечує єдність, вільний і культурний розвиток національної спільноти, стоїть на сторожі збереження національної ідентичності, здорового духовного і ментального розвитку, а отже, виступає могутнім засобом зміцнення національної свідомості.
Відомий український учений і громадський діяч Іван Огієнко зазначав: "Мова - це наша національна ознака, в мові - наша культура, ступінь нашої свідомості". У державотворчому процесі мова, поряд із внутрішніми консолідуючими чинниками, виконує й зовнішню функцію, яка полягає у виокремленні держави з-поміж інших країн, в утвердженні нації і держави серед багатомовної спільноти. Отже, творення української політичної нації вимагає розв’язання фундаментальних питань мовної сфери, щоби така нація ґрунтувалася на засадах української національної державності.
Нині, коли Україна здобула незалежність, утвердження у суспільстві української мови як державної, як одного з основних націєтворчих, державотворчих чинників, постає надзвичайно важливою й актуальною проблемою, а її вирішення має бути одним із пріоритетних завдань держави. Усе це актуалізує дослідження стану функціонування державної мови в сучасному українському суспільстві як необхідної умови зміцнення української національної свідомості, важливого чинника консолідації суспільства і збереження самобутності його культури.
Етикет - це сукупність правил поведінки, які стосуються ставлення до людей, форм звертання, привітання поведінки в громадських місцях, манер одягу тощо. У мовленнєвому етикеті головне ввічливість, взаємоповага співрозмовників. Ввічливе слово - то цілюще повітря, бальзам, здатний загоїти рану. Ви помічали, що із добрими тактовними людьми приємно жити, спілкуватися. Стародавні перси, колись, вітаючись, бажали: "Будь веселий". У Середній Азії прості люди, зустрічавшись, обмінювались: "Мир Вам" або "Мир Вам і достаток". Шаноблива привітна манера вітатися зовсім не передбачає силуваних посмішок чи фальшивої радості. І все ж у кожного є те, за що варто поважати. Саме його і треба виявляти. Адже ж привітність викликає у відповідь привітність, а зло - лише зло. Отож, привітавшись, дайте зрозуміти людині, що ви раді цій зустрічі. Наші діди-прадіди як ніхто розуміли це, шанували гостей добрим словом, хлібом-сіллю. "Добрий вечір, добрим людям" або "Ласкаво просимо" чи "Чим багаті, тим і раді", а ще "Від краю до краю, всім добра бажаю!" (За О. Потапенко).
Мова - не лише засіб спілкування, а й головний чинник консолідації нації, оскільки забезпечує єдність, вільний і культурний розвиток національної спільноти, стоїть на сторожі збереження національної ідентичності, здорового духовного і ментального розвитку, а отже, виступає могутнім засобом зміцнення національної свідомості.
Відомий український учений і громадський діяч Іван Огієнко зазначав: "Мова - це наша національна ознака, в мові - наша культура, ступінь нашої свідомості". У державотворчому процесі мова, поряд із внутрішніми консолідуючими чинниками, виконує й зовнішню функцію, яка полягає у виокремленні держави з-поміж інших країн, в утвердженні нації і держави серед багатомовної спільноти. Отже, творення української політичної нації вимагає розв’язання фундаментальних питань мовної сфери, щоби така нація ґрунтувалася на засадах української національної державності.
Нині, коли Україна здобула незалежність, утвердження у суспільстві української мови як державної, як одного з основних націєтворчих, державотворчих чинників, постає надзвичайно важливою й актуальною проблемою, а її вирішення має бути одним із пріоритетних завдань держави. Усе це актуалізує дослідження стану функціонування державної мови в сучасному українському суспільстві як необхідної умови зміцнення української національної свідомості, важливого чинника консолідації суспільства і збереження самобутності його культури.
Объяснение:
Відповідь:
Пояснення:
Аргументувати свій вибір.
Етикет - це сукупність правил поведінки, які стосуються ставлення до людей, форм звертання, привітання поведінки в громадських місцях, манер одягу тощо. У мовленнєвому етикеті головне ввічливість, взаємоповага співрозмовників. Ввічливе слово - то цілюще повітря, бальзам, здатний загоїти рану. Ви помічали, що із добрими тактовними людьми приємно жити, спілкуватися. Стародавні перси, колись, вітаючись, бажали: "Будь веселий". У Середній Азії прості люди, зустрічавшись, обмінювались: "Мир Вам" або "Мир Вам і достаток". Шаноблива привітна манера вітатися зовсім не передбачає силуваних посмішок чи фальшивої радості. І все ж у кожного є те, за що варто поважати. Саме його і треба виявляти. Адже ж привітність викликає у відповідь привітність, а зло - лише зло. Отож, привітавшись, дайте зрозуміти людині, що ви раді цій зустрічі. Наші діди-прадіди як ніхто розуміли це, шанували гостей добрим словом, хлібом-сіллю. "Добрий вечір, добрим людям" або "Ласкаво просимо" чи "Чим багаті, тим і раді", а ще "Від краю до краю, всім добра бажаю!" (За О. Потапенко).