ответ:Тема твору "Шпага Славка Беркути", Ніна Бічуя - це розповідь про життя підлітків, їхні міжособистісні стосунки, справжню дружбу, чесність, взаємопідтримку, відповідальність і моральний вибір у житті, про роль батьків й оточення у вихованні дітей.
Це було приблизно о 20 годині, віяло холодним повітрям. Це був останній місяць літа. Ми з хлопцями шукали собі пригод на голову. Аж раб том ми побачили краски, якими малюють на стінах графіті. І тут я запитав: «Ви думаєте про те що і я?» і всі як хором відповіли: «так.» Ми розмалювали найближчу до нас стіну. Це було вже у вечері, тому ніхто не зрозумів на чиїй стіні ми намалювали різні пакощі. Наступного ранку ми пішли збиратися біля спорт-майданчику, щоб обдумати наш план розваг на цей нелегкий день. Аж раптом до нас під‘їхала машина вчительки з біології, яка нас чемно запитала: «Хлопчики, а ви незнаете хто розмалював нашу стіну»? Всі мовчали. Аж тут Сергійко твердо сказав: «Ні! Не знаємо!»
Тих пригод, я ніколи не забуду!
Объяснение: писал сам, так что строго не судить) хорошего дня!)
ответ:Тема твору "Шпага Славка Беркути", Ніна Бічуя - це розповідь про життя підлітків, їхні міжособистісні стосунки, справжню дружбу, чесність, взаємопідтримку, відповідальність і моральний вибір у житті, про роль батьків й оточення у вихованні дітей.
План:
1. Вечором у львівському дворі
2. Чотири портрети: Юлько Ващук, Лілі Теслюк, Стефко Вус, Славко Беркута.
3. Юлько і Лілі гуляють містом Лева
4. Блакитні печери
5. Байдужість механіка Комарина та пораненна сорока
6. Юлько, Стефко, Славко вдома
7. Театральна вистава
8. Змаганнях у Харкові
9. Шкільний суд
10. Як усе було
Це було приблизно о 20 годині, віяло холодним повітрям. Це був останній місяць літа. Ми з хлопцями шукали собі пригод на голову. Аж раб том ми побачили краски, якими малюють на стінах графіті. І тут я запитав: «Ви думаєте про те що і я?» і всі як хором відповіли: «так.» Ми розмалювали найближчу до нас стіну. Це було вже у вечері, тому ніхто не зрозумів на чиїй стіні ми намалювали різні пакощі. Наступного ранку ми пішли збиратися біля спорт-майданчику, щоб обдумати наш план розваг на цей нелегкий день. Аж раптом до нас під‘їхала машина вчительки з біології, яка нас чемно запитала: «Хлопчики, а ви незнаете хто розмалював нашу стіну»? Всі мовчали. Аж тут Сергійко твердо сказав: «Ні! Не знаємо!»
Тих пригод, я ніколи не забуду!
Объяснение: писал сам, так что строго не судить) хорошего дня!)