Насамперед грамотність людини доводить її розвиток та наявність розуму. я вважаю, що потрібно писати без помилок для того, щоб люди розуміли, що ти чогось вартий та не марнуєш свого життя просто так. грамотна людина завжди може висловити свою точку зору та відстояти її. правила встановлені для того, аби було зрозуміліше, про що людина хоче повідомити у своєму листі, творі або повідомленні. адже набагато зручніше сприймати текст, коли написано з усіма потрібними розділовими знаками та без помилок.
Довіра донорів Українська економіка може пройти світову кризу з мінімальними наслідками за умови збереження підтримки міжнародних донорів, передовсім – Міжнародного валютного фонду. Цю думку озвучують всі експерти, опитані Радіо Свобода, а також – посадовці Нацбанку. Так, НБУ днями знизив облікову ставку до 10%, зважаючи на низькі показники інфляції та потребу підтримати українську економіку (менша облікова ставка означає дешевші кредити для бізнесу – ред.). Очікування фахівців Нацбанку щодо фінансової ситуації в Україні – стримано оптимістичні, попри кризові явища у світі. Однак ключовим моментом у цих оцінках є продовження співпраці України з Міжнародним валютним фондом, наголосив голова правління Нацбанку Яків Смолій.
Укладення нової програми з МВФ зменшить вразливість економіки України Яків Смолій «Укладення нової програми з МВФ зменшить вразливість економіки України в період турбулентності на світових ринках, в часи пікових виплат за державним боргом», – визнає посадовець.
Україна ставить довіру донорів під загрозу, і це терміново треба виправити зазначає Сергій Фурса.
«Довіра – це найдорожче, що є в світі фінансів. Тих фінансів, які в Україні починають співати навіть не романси, а «частушки». У підсумку, ми входимо в світову фінансову кризу, яка дуже боляче вдарить по економіці України, відштовхуючи нашого ключового партнера (МВФ – ред.). І якщо терміново не зробити ревізію цієї політики, то удар від кризи буде сильнішим в кілька разів», – попереджає Фурса.
Водночас прем’єр Денис Шмигаль днями пообіцяв, що Україна виконає решту умов, висунутих МВФ, у найближчі тижні.
Дерегуляція Криза – це час для щонайшвидшого збільшення економічних свобод в Україні; це головний крок, який треба зробити для зміцнення національної економіки в умовах кризи. На цьому наполягає в коментарі Радіо Свобода віцепрезидент УСПП, викладач Kyiv-Mohyla Business School Валерій Пекар.
Потрібно терміново збільшити економічну свободу. Без цього економіка здохне» під час глобальної кризи! Валерій Пекар «Для того, щоб вийти з мінімальними втратами, потрібно терміново збільшити економічну свободу. Без цього економіка здохне» під час глобальної кризи! Терміново потрібні податкові канікули, мораторій на перевірки бізнесу, земельна реформа та реформа трудового законодавства, загалом спрощення податкової системи і запровадження податку на виведений капітал, який стимулюватиме економічне відновлення», – радить Валерій Пекар українському уряду.
Запас міцності Більшість експертів, чиї думки зібрало Радіо Свобода, визнають: нині Україна у значно кращому стані, ніж була напередодні криз 2008 та 2013 років. Зокрема, з цього починає свою статтю про кризу-2020 президент «Центру антикризових досліджень» Ярослав Жаліло.
правила встановлені для того, аби було зрозуміліше, про що людина хоче повідомити у своєму листі, творі або повідомленні. адже набагато зручніше сприймати текст, коли написано з усіма потрібними розділовими знаками та без помилок.
Довіра донорів
Українська економіка може пройти світову кризу з мінімальними наслідками за умови збереження підтримки міжнародних донорів, передовсім – Міжнародного валютного фонду. Цю думку озвучують всі експерти, опитані Радіо Свобода, а також – посадовці Нацбанку. Так, НБУ днями знизив облікову ставку до 10%, зважаючи на низькі показники інфляції та потребу підтримати українську економіку (менша облікова ставка означає дешевші кредити для бізнесу – ред.). Очікування фахівців Нацбанку щодо фінансової ситуації в Україні – стримано оптимістичні, попри кризові явища у світі. Однак ключовим моментом у цих оцінках є продовження співпраці України з Міжнародним валютним фондом, наголосив голова правління Нацбанку Яків Смолій.
Укладення нової програми з МВФ зменшить вразливість економіки України
Яків Смолій
«Укладення нової програми з МВФ зменшить вразливість економіки України в період турбулентності на світових ринках, в часи пікових виплат за державним боргом», – визнає посадовець.
Україна ставить довіру донорів під загрозу, і це терміново треба виправити зазначає Сергій Фурса.
«Довіра – це найдорожче, що є в світі фінансів. Тих фінансів, які в Україні починають співати навіть не романси, а «частушки». У підсумку, ми входимо в світову фінансову кризу, яка дуже боляче вдарить по економіці України, відштовхуючи нашого ключового партнера (МВФ – ред.). І якщо терміново не зробити ревізію цієї політики, то удар від кризи буде сильнішим в кілька разів», – попереджає Фурса.
Водночас прем’єр Денис Шмигаль днями пообіцяв, що Україна виконає решту умов, висунутих МВФ, у найближчі тижні.
Дерегуляція
Криза – це час для щонайшвидшого збільшення економічних свобод в Україні; це головний крок, який треба зробити для зміцнення національної економіки в умовах кризи. На цьому наполягає в коментарі Радіо Свобода віцепрезидент УСПП, викладач Kyiv-Mohyla Business School Валерій Пекар.
Потрібно терміново збільшити економічну свободу. Без цього економіка здохне» під час глобальної кризи!
Валерій Пекар
«Для того, щоб вийти з мінімальними втратами, потрібно терміново збільшити економічну свободу. Без цього економіка здохне» під час глобальної кризи! Терміново потрібні податкові канікули, мораторій на перевірки бізнесу, земельна реформа та реформа трудового законодавства, загалом спрощення податкової системи і запровадження податку на виведений капітал, який стимулюватиме економічне відновлення», – радить Валерій Пекар українському уряду.
Запас міцності
Більшість експертів, чиї думки зібрало Радіо Свобода, визнають: нині Україна у значно кращому стані, ніж була напередодні криз 2008 та 2013 років. Зокрема, з цього починає свою статтю про кризу-2020 президент «Центру антикризових досліджень» Ярослав Жаліло.