На прогулянку в ліс ми пішли всім класом разом із учителькою ботаніки. Ми повинні були навчитися збирати гербарій і довідатися, як відрізняти різні дерева друг від друга. Ліс перебуває недалеко від міста й ми поїхали туди на автобусі, доїхали до кінцевої зупинки й ще небагато пройшли пішки.
Для гербарію ми повинні були збирати листи тільки дерев і чагарників. Не все з нас знали навіть назви дерев, не те що могли показати, яке дерево - дуб, а яке - осика. Ми добре знаємо клен, каштан і тополю, тому що ці дерева ростуть у нас у шкільному дворі. Але в лісі таких дерев немає. І, звичайно ж, всі ми знаємо березу - за її гарну білу кору й чорні смужки на ній.
Ми взяли із собою в ліс довідники й підручники, щоб по них визначати, листи якого дерева ми знайдемо в лісі. По листах дерева й розрізняють. Зрозуміло, їх розрізняють ще й по коріннях, і по стовбурах, по корі, але це ми вже потім будемо вивчати. Кожний з нас сподівався знайти щось особливе. Але вчителька нас відразу попередила, що ні баобаб, ні каучукове дерево, ні евкаліпт нам не попадуться, як би ми не намагалися, ці дерева в російських лісах не ростуть.
Що нам потрібно шукати: дуб, осику, бук, в'яз, сосну, ялину, березу, вільху, горобину. Найпростіше шукати березу - її здалеку видно. Сосну з ялиною теж легко відрізнити: це хвойні дерева, у них замість листів голки, у ялинки - короткі, у сосни - довгі. У дуба листочок довгий, різьблений, теж ні із чим не поплутаєш. Горобину легко розпізнати по яскравих жовтогарячих ягодах: на початку вересня, коли ми були в лісі, горобинові кисті вже добре помітні навіть здалеку. Наші дівчинки відразу кинулися збирати горобину, щоб зробити собі горобинові намиста, як впесне.
Із чагарників нам попалася малина - листи в неї запашні, ліщина, ожина й шипшина. А ще ми знайшли яблуню, на ній росли самі теперішні яблука. Ми їх відразу кинулися рвати і є. Але вони виявилися такі несмачні, кислі, терпкі. Учителька пояснила, що це яблуня дика, а не садова, от і яблука в неї такі не самі їстівні. От які дерева ми довідалися в лісі на прогулянці.
Для гербарію ми повинні були збирати листи тільки дерев і чагарників. Не все з нас знали навіть назви дерев, не те що могли показати, яке дерево - дуб, а яке - осика. Ми добре знаємо клен, каштан і тополю, тому що ці дерева ростуть у нас у шкільному дворі. Але в лісі таких дерев немає. І, звичайно ж, всі ми знаємо березу - за її гарну білу кору й чорні смужки на ній.
Ми взяли із собою в ліс довідники й підручники, щоб по них визначати, листи якого дерева ми знайдемо в лісі. По листах дерева й розрізняють. Зрозуміло, їх розрізняють ще й по коріннях, і по стовбурах, по корі, але це ми вже потім будемо вивчати. Кожний з нас сподівався знайти щось особливе. Але вчителька нас відразу попередила, що ні баобаб, ні каучукове дерево, ні евкаліпт нам не попадуться, як би ми не намагалися, ці дерева в російських лісах не ростуть.
Що нам потрібно шукати: дуб, осику, бук, в'яз, сосну, ялину, березу, вільху, горобину. Найпростіше шукати березу - її здалеку видно. Сосну з ялиною теж легко відрізнити: це хвойні дерева, у них замість листів голки, у ялинки - короткі, у сосни - довгі. У дуба листочок довгий, різьблений, теж ні із чим не поплутаєш. Горобину легко розпізнати по яскравих жовтогарячих ягодах: на початку вересня, коли ми були в лісі, горобинові кисті вже добре помітні навіть здалеку. Наші дівчинки відразу кинулися збирати горобину, щоб зробити собі горобинові намиста, як впесне.
Із чагарників нам попалася малина - листи в неї запашні, ліщина, ожина й шипшина. А ще ми знайшли яблуню, на ній росли самі теперішні яблука. Ми їх відразу кинулися рвати і є. Але вони виявилися такі несмачні, кислі, терпкі. Учителька пояснила, що це яблуня дика, а не садова, от і яблука в неї такі не самі їстівні. От які дерева ми довідалися в лісі на прогулянці.