складіть тези статті Т. гаврилової " музика в серці кожної людини

Музика в серці кожної людини
Із незапам’ятних часів людину постійно оточували звуки. Не було ще ніякої музики, але існував спів птахів, шелест листя, дзюрчання струмків. Звуки інформували людину про довкілля. Високий вереск був сигналом тривоги, а свист вітру, шум дощу мали на неї заспокійливий вплив.
Музика — феноменальне явище. її взаємодія з людиною надзвичайна. Мелодійні звуки творять чудо - у людині прокидається й перетворюється душа, змінюється стан, настрій. Музика панує над нашими емоціями, а емоції перемагають навіть фізичний біль.
Музика активізує розумові здібності, працездатність та зосередженість, здатна розвивати та підвищувати інтелект людини.
Стародавні мудреці стверджували, що музика. її перші звуки народились одночасно зі створенням світу. Ще на зорі цивілізації був помічений цілющий вплив музики на організм людини. Під дією чарівних звуків музики відбувалось покращення самопочуття та настрою, зменшення болісних відчуттів, страху, повернення людині бадьорості, енергії.
Отримавши в Єгипті музичні знання, Піфагор заснував в Італії науку про гармонію сфер, затвердив музику як точну науку. Аристотель також стверджував, що музика здійснює вплив на етичне формування людини. Авіценна вважав музику «нелікарським лікування поряд із дієтою, сміхом та запахом.
Музика здатна допомагати молодим людям зрозуміти красу природи, довершеність поезії, живопису, театру, історії свого народу, виступаючи специфічним генератором цілісного ставлення до світу, оскільки справжні естетичні враження, насолоду від зустрічі з мистецтвом дістає лише той, хто вміє уважно слухати, переживати, розмірковувати над почуттями.
Як довели вчені-психологи, систематичне заняття музикою у віці від 5 до 15 років дозволяє значно підняти інтелектуальний потенціал людини, краще розвинути пам’ять, аналітичні здібності, орієнтацію, впливає на позитивну корекцію нервової системи. Західні вчені, провівши багато дослідів і експериментів, прийшли до такої думки: деякі мелодії дійсно наділені сильним терапевтичним ефектом. Духовна релігійна музика відновлює душевну рівновагу, дарує відчуття спокою. Якщо порівнювати музику з ліками, то релігійна музика — анальгетик у світі звуків, тобто вона полегшує біль. Виконання веселих пісень допомагає при серцевих недугах, сприяє довголіттю. Але найбільший ефект
на людину здійснюються мелодії Моцарта. Цей музичний феномен, до кінця ще не пояснений, так і назвали — «ефект Моцарта». Медики встановили, що струнні інструменти найбільш ефективні при хворобах серця. Кларнет покращує роботу кровоносних судин, флейта позитивно впливає на легені і бронхи, а труба ефективна при радикуліті й невриті.
Музика, як, мабуть, ніяке інше мистецтво, може впливати на настрій, створювати його. Всі музичні твори можна умовно розділити на такі, що активізують, тонізують, розслаблюють і заспокоюють.
Музика звучить у середині кожної людини. Все у всесвіті виткане зі звуків музики.
Людина будь-яку музику слухає серцем​

Моя школа - це мій другий дім, тут я навчилась читати, писати, потоваришувала з багатьма цікавими людьми і саме головне тут я стала освітченою людиною. в школу я завжди ходжу, як на свято, адже я знаю, що тут завжди цікаві уроки, вчителі стараються розяснити, щоб все було доступним і як завжди мене тут чекають вірні друзі.а коли тебе чекають і потребуються в тобі, ти хочеш все зробити як найкраще. моя школа це невиличка споруда, але яку населяють прекрасні діти і прекрасні спеціалісти. моя школа - це мій дім, а мій дім - це моя фортеця, яку я захищаю.

Творчість миколи вороного. зіткнення європейського модернізму й національної традиції поет життя спробував себе у різних напрямах мистецтва та публіцистичної діяльності — грав у театрі саксаганського та кропивницького, викладав у театральній школі, спробував себе в ролі режисера театру товариства «руська бесіда», франкові видавати газети радикального напрямку. його лист у «літературно- художньому віснику» закликає сучасних українських письменників наближатись до традицій світової модерністської літератури. він був перекладачем, педагогом, літературознавцем, досліджував історію літератури й театру.) микола вороний відчував, що українська поезія майже стала на місці, і реанімувати її не можуть навіть такі майстри традиційного віршування, як франко та леся українка. у власних віршах він подає приклад плідного й талановитого використання знахідок західних авторів — формальних та тематичних. однак вороний іноді й сам віддає данину традиції, як, наприклад, у вірші «краю мій рідний». символізм як відкриття нового потенціалу в українській поезії. «блакитна панна». микола вороний — один із перших українських символістів. він свідомо береться за введення нового в українську поезію — нових тем, нових засобів зображення. відходячи від звичних читачеві напівфольклорних тропів, вороний береться за складне мистецтво сплетіння символів. яскраві приклади символістських віршів — «інфанта», «блакитна панна». вірші чарівні, немовби оповиті серпанком таємничості. за блакитною панною легко вгадується постать весни — традиційної для української поезії, але зображеної абсолютно по-новому. але якщо копнути глибше, можна побачити уособлення вічної жіночності, в ім'я якої творили російські символісти блок, андрій бі це досягається за слів-символів, які натякають на приховані значення. також велику роль відіграють словотворчі експерименти, наприклад «у завивалі мрі», «ви усміхнулись » також поет постійно експериментує з віршовим розміром, створюючи рядки з різним ритмічним малюнком. творче осмислення стосунків поета й поезії. роздумами на цю тему багата поетична присвята «іванові франкові». вороний сприймає поезію насамперед як дитя свободи: справжні вічні вірші не можуть бути написаними з-під палки. поет не повинен бездумно вихваляти свою землю, він має бачити й недоліки і вміти вказати на них художньо. у поезії має бути місце й для краси, але змальованої оригінально, без поетичних штампів. цю позицію доводить, наприклад, вірш вороного «блакитна панна». микола вороний і декадентство. (вороному у зв'язку з його символістським кредо часто закидали звинувачення у декадентстві. але сам вороний завжди заперечував такий ярлик, і його творчість, особливо патріотична, дає йому на це право. революційні вірші просякнуті вірою в успіх, тоді як головний настрій декадансу грунтується на зневірі у власних силах чи у змозі суспільства протистояти культурному занепаду. можливо, риси декадансу можна побачити в інтимній ліриці поета.