На картині Каті Дудник зображені маленькі мандрівники.
Видно те, що маленькі дітки кудись прямують на величезній рибі, можна припустити, що вони відправляються в будь-яку цікаву казку або ж в цікавий мультфільм. Неможливо не помітити їх щасливі обличчя по ним видно, що вони відправляються в загадкове місце в яке дуже давно хотіли і мріяли.
Картина тримає в собі веселощі і радість. Художник дуже чітко змалював все деталі.На золоту рибку дуже багато різних, цікавих предметів. Всі діти чимось зайняті. Одні грають на музичних інструментах інш ігають за цікавою поїздкою. Одна дитина в руках тримає прапор. Швидше за все він їде підкорювати цікаву казку в якій давно мріяв побувати.
Мені дуже сподобалася картина Каті Дудник так як вона чимось нагадує мені моє дитинство і мої мрії.
Жили у країні Граматиці українські префікси. Було їх дуже багато: Роз-, Без-, Під-, Над-, Від-, Між-, Перед-... І були вони поважними, і пишалися собою, бо служили Українській мові - одній з найчарівніших мов світу. Шанували префікси порядок, вони завжди знали, де й коли стати, як змінити слово, як грамотно писатися. Але в кожній сім'ї бувають проблеми... Префікси З- і С-, жваві пустуни, були великими друзями, їх завжди бачили разом. Як вітер, гасали вони наввипередки по палацу. Тільки й чути було: з-з-з-, с-с-с-. Не в одного з поважних префіксів аж голова йшла обертом від того гасання. А коли кликали всіх до роботи, З- і С-створювали такий безлад у країні! Уявляєте, як вони з розгону, не задумуючись, ставали коло якогось Слова! Хто перший добіг, той і став. Так, кого хочеш, можна збити з пантелику! Поважні префікси часто соромили пустунів, закликали їх бути серйознішими, відповідальнішими, - одним словом, виховували... Особливо обурювалися префіксиРоз- і Без-. "Ми теж можемо вимовлятися нечітко, але ж пишемося завжди однаково, бо інакше це було б неповагою до себе та й до інших префіксів взагалі!" Але вмовляння не допомагали. І тоді префікси зібрали Велику наукову раду. Вони виступали з доповідями, сперечалися... І нарешті ухвалили ПРАВИЛО: префікс С- пишеться перед буквами К, П, Т, Ф, X, префікс З- пишеться перед усіма іншими буквами. І все.З того часу префікси З-, С- і пишуться за такими правилами. Бо ПРАВИЛА є обов'язковими для виконання.Хіба що невігласи цього не знають. Але у нас таких немає!Юлія НОВАК, учениця 5-го класу середньої загальноосвітньої школи № 20 імені Олени Теліги. м. Феодосія.
На картині Каті Дудник зображені маленькі мандрівники.
Видно те, що маленькі дітки кудись прямують на величезній рибі, можна припустити, що вони відправляються в будь-яку цікаву казку або ж в цікавий мультфільм. Неможливо не помітити їх щасливі обличчя по ним видно, що вони відправляються в загадкове місце в яке дуже давно хотіли і мріяли.
Картина тримає в собі веселощі і радість. Художник дуже чітко змалював все деталі.На золоту рибку дуже багато різних, цікавих предметів. Всі діти чимось зайняті. Одні грають на музичних інструментах інш ігають за цікавою поїздкою. Одна дитина в руках тримає прапор. Швидше за все він їде підкорювати цікаву казку в якій давно мріяв побувати.
Мені дуже сподобалася картина Каті Дудник так як вона чимось нагадує мені моє дитинство і мої мрії.
._.
Шанували префікси порядок, вони завжди знали, де й коли стати, як змінити слово, як грамотно писатися.
Але в кожній сім'ї бувають проблеми... Префікси З- і С-, жваві пустуни, були великими друзями, їх завжди бачили разом. Як вітер, гасали вони наввипередки по палацу. Тільки й чути було: з-з-з-, с-с-с-. Не в одного з поважних префіксів аж голова йшла обертом від того гасання. А коли кликали всіх до роботи, З- і С-створювали такий безлад у країні! Уявляєте, як вони з розгону, не задумуючись, ставали коло якогось Слова! Хто перший добіг, той і став. Так, кого хочеш, можна збити з пантелику!
Поважні префікси часто соромили пустунів, закликали їх бути серйознішими, відповідальнішими, - одним словом, виховували... Особливо обурювалися префіксиРоз- і Без-. "Ми теж можемо вимовлятися нечітко, але ж пишемося завжди однаково, бо інакше це було б неповагою до себе та й до інших префіксів взагалі!"
Але вмовляння не допомагали. І тоді префікси зібрали Велику наукову раду. Вони виступали з доповідями, сперечалися...
І нарешті ухвалили ПРАВИЛО:
префікс С- пишеться перед буквами К, П, Т, Ф, X,
префікс З- пишеться перед усіма іншими буквами.
І все.З того часу префікси З-, С- і пишуться за такими правилами. Бо ПРАВИЛА є обов'язковими для виконання.Хіба що невігласи цього не знають. Але у нас таких немає!Юлія НОВАК,
учениця 5-го класу середньої загальноосвітньої школи № 20 імені Олени Теліги.
м. Феодосія.