Складіть твір у публіцистичному стилі з теми «Суспільство, у якому я хочу жити», критично оцінюючи факти і явища навколишньої дійсності та ставлення до життя різних соціальних груп. Продемонструйте свою позицію щодо цього питання. ПРИДУМАТЬ СВОЙ НЕ С ИНТЕРНЕТА
- Привіт! Навзаєм! Як відпочив на канікулах?
- Дуже добре! Ми з батьками їздили на тиждень у Карпати. Там так чудово! Я навчився кататися на лижах!
- Молодець! Не страшно було?
- Спочатку страшнувато. Схил такий довгий, хоч і не дуже крутий – для новачків. Мені допомагав молодий інструктор, і дуже швидко стало виходити! Було дуже весело. Ми майже не заходили до готельного номеру. Це були найкращі канікули в моєму житті!
- Радий за тебе! Канікули взагалі не бувають поганими – можна відпочити від навчання, виспатися, зайнятися улюбленими справами. Я нарешті дочитав книгу, яку давно мріяв прочитати.
- Згоден, бо щоб вивчити уроки, треба й так багато читати, часу на читання «для себе» не вистачає. А ти провів канікули вдома?
- Так. На Різдво до нас приїздили дядько з тіткою та мій двоюрідний брат Іван, тож сумно не було. Але на наступних канікулах я б теж хотів кудись з’їздити.
- Правильно! Так цікаво бувати в нових місцях!
- Ще я помітив, що незважаючи на те, що на канікулах не треба вставати за будильником, я все одно прокидаюся рано, бо шкода часу на сон, коли можна робити те, що тобі подобається.
- Це правильний підхід! А то буває, звикнеш довго спати на канікулах, потім важко знову вставати рано кожного ранку.
- Ще мені подобається, коли на канікули не задають багато. Можна самому розпоряджатися вільним часом і підучити предмети, які знаєш не дуже добре.
- Точно! Канікули – це здорово! Тепер можна й повчитися!
На повітряній кульці були дуже гарно намальовані червоні вуста, що усміхалися . 2. На станції, де сходилися залізничні колії, було багато пасажирів . 3. Над містом стояло розпечене сонце, яке швидко доїдало рештки туману . 4. Ми зустрілися з тобою там, де цвіли навесні каштани. 5. Поезія — це чудо із чудес, яке бринить у Всесвіт звуком кожним . 5. На шляху під високим вузлатим шатром дерев, під яким, перегойдуючись, тріпотіло низьке небо, замаячила самотня постать . 6.Я добре пам’ятав, що цього року все мало змінитися. 7. І той лиш пошани достоїн, хто мову шанує свою . 8. Ніхто не знав яке сьогодні свято.