-Привіт, друже! -Привіт, ваше ім'я! -Я хотів(ла) поговорити з тобою на таку тему:яку музику можна назвати гарною? -Ой, це дуже важке питання. Знаєш, я думаю гарна музика та у якої зразу можна почути мелодійність та гарні слова. -Я теж так думаю. Адже тоді ця музика надає нам гарні риси. -Я,наприклад, люблю послухати Океан Ельзи або Тіну Кароль -Так,так пісні цих виконавців надзвичайно гарні -Але ти знаєш, ми не можемо назвати одну пісню гарною, а другу ні. -Але чому? -Тому, що у кожного є свої смаки, і ми не маємо права їх затоптувати. -Ти права, адже їтось любить рок, а хтось реп.Ось ми з тобою і поговорили.Папа! -Папа!
В одному місті жили два маленьких горобчики Чик та Чирик. Дуже любили вони вихвалятись один перед одним.
Одного сонячного ранку горобчики знову почали вихвалятись. Чик, гордо піднявши голову, сказав:
- Подивись, яке в мене гарне пір'ячко. Воно так і виблискує на сонці.
Чирик відповів:
- Та ти тільки поглянь, які у мене ніжні крильця, тендітний хвостик. Я набагато кращий від тебе.
Чик аж закричав від таких слів. Між горобчиками почалась сварка, яка невдовзі переросла в бійку.
За маленькими хвальками, хитро примруживши оч гав великий чорний кіт Мурко. Чик та Чирик бились так, що аж летіло пір'я. Кі тихенько підкрався і швидко стрибнув за здобиччю. Вхопив горобчиків за хвостики. Перелякані пташенята почали вириватись, і таки полетіли. У Мурка в лапах залишилися лише їхні хвостики. Посідали бідолашні на паркані і мовчать. Нікому не хочеться більше вихвалятись, та і немає чим.
З того часу горобчики жили дружно. А якщо і кортіло деколи похвалитись, то одразу згадували про свої хвостики, які залишились у Муркових лапах.
-Привіт, ваше ім'я!
-Я хотів(ла) поговорити з тобою на таку тему:яку музику можна назвати гарною?
-Ой, це дуже важке питання. Знаєш, я думаю гарна музика та у якої зразу можна почути мелодійність та гарні слова.
-Я теж так думаю. Адже тоді ця музика надає нам гарні риси.
-Я,наприклад, люблю послухати Океан Ельзи або Тіну Кароль
-Так,так пісні цих виконавців надзвичайно гарні
-Але ти знаєш, ми не можемо назвати одну пісню гарною, а другу ні.
-Але чому?
-Тому, що у кожного є свої смаки, і ми не маємо права їх затоптувати.
-Ти права, адже їтось любить рок, а хтось реп.Ось ми з тобою і поговорили.Папа!
-Папа!
В одному місті жили два маленьких горобчики Чик та Чирик. Дуже любили вони вихвалятись один перед одним.
Одного сонячного ранку горобчики знову почали вихвалятись. Чик, гордо піднявши голову, сказав:
- Подивись, яке в мене гарне пір'ячко. Воно так і виблискує на сонці.
Чирик відповів:
- Та ти тільки поглянь, які у мене ніжні крильця, тендітний хвостик. Я набагато кращий від тебе.
Чик аж закричав від таких слів. Між горобчиками почалась сварка, яка невдовзі переросла в бійку.
За маленькими хвальками, хитро примруживши оч гав великий чорний кіт Мурко. Чик та Чирик бились так, що аж летіло пір'я. Кі тихенько підкрався і швидко стрибнув за здобиччю. Вхопив горобчиків за хвостики. Перелякані пташенята почали вириватись, і таки полетіли. У Мурка в лапах залишилися лише їхні хвостики. Посідали бідолашні на паркані і мовчать. Нікому не хочеться більше вихвалятись, та і немає чим.
З того часу горобчики жили дружно. А якщо і кортіло деколи похвалитись, то одразу згадували про свої хвостики, які залишились у Муркових лапах.