нарешті і до нашого міста прибула на білих конях зима. випав білий пухнастий сніг і закрив собою все: землю, дороги, тротуари, одягнув дерева і кущі в теплі шуби.
білі коні де пролинуть вони,
там земля у снігах голубіє
я вийшов на вулицю і не впізнав її. тільки вчора ввечері все навкруги було чорним і непривітним, а сьогодні вранці сніг так блищить на сонці, що аж очам боляче. іду вулицею і по слідах на снігу бачу: ось собака пробіг, а он пташині сліди залишились на білому снігу. калюжі замерзли, перетворившись на кришталеві озерця, в яких видно воду. тихо на вулиці, усі звуки потонули в снігу.
і куди не глянеш оком, —
біле все кругом,
де змахне зима широким
білим
моя вулиця гарна в будь-яку пору року. але взимку вона стає якоюсь загадковою і чарівною. дивишся на дерева — і вони тобі казковими новорічними ялинками, які чекають зимових свят. іноді вулицю так засипає снігом, що ми з сусі змушені рити тунелі, щоб можна було вибратися із снігового полону.
нам весело взимку, а от птахам — не дуже, тому ми піклуємось про них — підгодовуємо. на білій скатертині снігу яскраво виділяються червоні ягоди горобини. дивлюсь, як галки скльовують їх довгими дзьобами. хтось прикрасив ліхтариками найбільшу ялинку на нашій вулиці. дружно чекаємо веселих свят.
Дикоростучі квіти потребують особливого ставлення, турботи з боку небайдужих людей. З метою їх збереження я пропоную знайомити людей з правилами поводження в лісі, в степу, в полі. Ці правила розроблені, вони містять пункти про те, чого не можна робити під час перебування на природі. Не можна рвати квіти та інші рослини, не можна розводити вогнища у недозволених місцях. Можливо, потрібно ці правила написати не казенною, а поетичною, образною, красивою мовою, щоб ці слова доходили до свідомості, до серця кожної людини. Це б декого утримало від намагання зробити красу природи вигідним товаром для продажу.
нарешті і до нашого міста прибула на білих конях зима. випав білий пухнастий сніг і закрив собою все: землю, дороги, тротуари, одягнув дерева і кущі в теплі шуби.
білі коні де пролинуть вони,
там земля у снігах голубіє
я вийшов на вулицю і не впізнав її. тільки вчора ввечері все навкруги було чорним і непривітним, а сьогодні вранці сніг так блищить на сонці, що аж очам боляче. іду вулицею і по слідах на снігу бачу: ось собака пробіг, а он пташині сліди залишились на білому снігу. калюжі замерзли, перетворившись на кришталеві озерця, в яких видно воду. тихо на вулиці, усі звуки потонули в снігу.
і куди не глянеш оком, —
біле все кругом,
де змахне зима широким
білим
моя вулиця гарна в будь-яку пору року. але взимку вона стає якоюсь загадковою і чарівною. дивишся на дерева — і вони тобі казковими новорічними ялинками, які чекають зимових свят. іноді вулицю так засипає снігом, що ми з сусі змушені рити тунелі, щоб можна було вибратися із снігового полону.
нам весело взимку, а от птахам — не дуже, тому ми піклуємось про них — підгодовуємо. на білій скатертині снігу яскраво виділяються червоні ягоди горобини. дивлюсь, як галки скльовують їх довгими дзьобами. хтось прикрасив ліхтариками найбільшу ялинку на нашій вулиці. дружно чекаємо веселих свят.
З метою їх збереження я пропоную знайомити людей з правилами поводження в лісі, в степу, в полі. Ці правила розроблені, вони містять пункти про те, чого не можна робити під час перебування на природі. Не можна рвати квіти та інші рослини, не можна розводити вогнища у недозволених місцях. Можливо, потрібно ці правила написати не казенною, а поетичною, образною, красивою мовою, щоб ці слова доходили до свідомості, до серця кожної людини. Це б декого утримало від намагання зробити красу природи вигідним товаром для продажу.