Відповідь криється в самому висловлюванні,адже ни відкривши свою душу,сердце "відполірувати" розум не можливо порозумітися із суспільством. як багато людей,в наш час,дуже часто закриваються в собі,задля того щоб зрозуміти,осмислити свої помилки,поведінку,вчинки. але можна так надовго закритися,що не встигнеш оком змигнути як відцуєш - час плине без тебе,і намагаєшься наздогнати,та марно треба його наздогнати і як найшвидше. але моя думка така - треба менше закриватися в собі,і більше віддаватия світові: почуттям,емоціям,думкам в решті-решт. і з рештой зациклившись у собі можна так самому і залишитися. потрібно якось розважати себе гулять з друзями,більше часу проводити з близькими людьми,ніколи не нехтувати їхньою увагою,читати по більше книг - ну це,звісно,залежить від самої людини: что на скільки в цьому зацікавлений. отже,на мою думку відповідь заключається у самому питанні - "щастя твоє в тобі самому: пізнавши себе, пізнаєш усе, а не пізнаєш себе, ходитимеш у темряві"
Переписуватимеш, будеш переписувати, переписуватимете, будете переписувати; вишиватимеш, будеш вишивати, вишиватимете, будете вишивати; від'їжджатимеш, будеш від'їжджати, від'їжджатимете, будете від'їжджати - 2 особа.
Переписуватиме, буде переписувати, переписуватимуть, будуть переписувати; вишиватиме, буде вишивати, вишиватимуть, будуть вишивати; від'їжджатиме, буде від'їжджати, від'їжджатимуть, будуть від'їжджати - 3 особа.