Я вважаю, що кожен урок чимось улюблений, чимось по своєму цікавий. Кожен предмет дає не мало значущі знання в житті кожної людини. а мою думку математика повинна займати перше місце в цьому списку, вона вчить нас рахувати, вирішувати завдання, що вже точно нам необхідно буде в майбутньому. Математика - цариця наук. Де у всьому присутня своя логіка і непорушні правила. Вивчаючи математику, я поринаю в чарівний світ цифр і формул, тут все строго на своєму місці, і ніякого хаосу, тільки чіткість і надійність ...
Неподалік від будинку, у якому проживала сім'я Давидових мешкала одна дуже цікава людина. Це був чоловік високого зросту і правильної постави, якого звали Андрієм. Не було в нього друзів, а родичі жили дуже далеко. Та була в нього дуже таємнича і дивна робота, про яку ніхто не здогадувався. Люди не дуже любили Андрія, адже він ні з ким не спілкувався, проте вони навіть не здогадувались, як він щовечора працює їм на користь. Щовечора, Андрій сідає за свій робочий стіл, який часто закиданий купами паперу, та починає набирати текст вступів до газет, статті до журналів, бодай і вірша свого напише, чи розповідь якусь. Отак, він може працювати неймовірно довго, хоч до ранку, поки не виконає свого завдання - спати не піде. А закінчивши роботу, як по традиціі, Андрій на своєму велосипеді вирушає кудисть майже на весь день. Ніхто й гадки не має, куді це він так радісно
Я вважаю, що кожен урок чимось улюблений, чимось по своєму цікавий.
Кожен предмет дає не мало значущі знання в житті кожної людини.
а мою думку математика повинна займати перше місце в цьому списку, вона вчить нас рахувати, вирішувати завдання, що вже точно нам необхідно буде в майбутньому.
Математика - цариця наук. Де у всьому присутня своя логіка і непорушні правила. Вивчаючи математику, я поринаю в чарівний світ цифр і формул, тут все строго на своєму місці, і ніякого хаосу, тільки чіткість і надійність ...
Неподалік від будинку, у якому проживала сім'я Давидових мешкала одна дуже цікава людина. Це був чоловік високого зросту і правильної постави, якого звали Андрієм. Не було в нього друзів, а родичі жили дуже далеко. Та була в нього дуже таємнича і дивна робота, про яку ніхто не здогадувався. Люди не дуже любили Андрія, адже він ні з ким не спілкувався, проте вони навіть не здогадувались, як він щовечора працює їм на користь. Щовечора, Андрій сідає за свій робочий стіл, який часто закиданий купами паперу, та починає набирати текст вступів до газет, статті до журналів, бодай і вірша свого напише, чи розповідь якусь. Отак, він може працювати неймовірно довго, хоч до ранку, поки не виконає свого завдання - спати не піде. А закінчивши роботу, як по традиціі, Андрій на своєму велосипеді вирушає кудисть майже на весь день. Ніхто й гадки не має, куді це він так радісно