Складіть і запишіть тези.
Унікальним мистецьким явищем — і то не тількі на тлі українського мистецтва — є Микола Бідняк, людина трагічної долі, художник, який, попри тяжке каліцтво, став взірцем духовного і творчого подвигу.
Народився Микола Бідняк 1930 року в Торонто. За 10 років до того батько Миколи переселився в Канаду з буковинського села Ленківці (нині передмістя Чернівців). Пізніше доля завела родину до Німеччини. Вже
там Микола, натрапивши на польову міну, втратив обидві руки.
1950 року юнак з батьками повернувся до Канади. Маючи нездоланну силу волі та винятковий хист до малярства, він знайшов у собі сили закінчити Інститут технології та мистецтва в Калгарі (провінція Альберта), а згодом Онтарійський коледж образотворчого мистецтва в Торонто.
Непереможне покликання до мистецтва навчило Миколу винахідливості. На куксу правої руки він натягував еластичний гумовий бандаж, яким міцно притискав пензель чи олівець. Часто йому доводилося затискувати пензель зубами чи між пальцями ноги. У такий іб Микола виконував дивовижні малярські та графічні роботи, технічній досконалості яких міг позаздрити будь-який митець. Працюючи по 16–18 годин на
добу, він створив понад 3,5 тисячі робіт.
Микола Бідняк створив ікони, портрети, пейзажі, натюрморти, обкладинки книг. Ікони та світські твори Бідняка здобули світове визнання, експонувалися у США, Канаді, Мексиці, Іспанії, Швеції, Швейцарії,
Великобританії, Італії, Японії. Художник мав престижні нагороди, був членом Української спілки образотворчих митців США й Канади, а також Міжнародної Асоціації митців, що малюють вустами і пальцями ніг.
В Україні творчість Миколи Бідняка упродовж тривалого часу була майже незнаною. 1991 року він був обраний професором Львівської академії мистецтв. 1995 року Микола Бідняк став лауреатом Державної премії України ім. Тараса Шевченка. Кілька робіт митець передав Національному музею у Львові для постійно діючої експозиції.
Як член світової Асоціації митців-інвалідів Микола Бідняк виявляв турботу про інвалідів
України, які, не скорившись долі, прагнуть жити повноцінним життям і приносити користь. Таких
художник залучив до роботи в асоціації, що надавала їм відчутної творчої й матеріальної підтримки.
Протягом усього життя Микола Бідняк уперто шукав можливості не тільки виразити свій хист, а й бути взірцем мудрості для обездолених.
Помер художник 2000 року у Львові.
Я намагаюсь проводити вільний час весело, активно та за користю. Коли я приходжу додому після школи, то, як і всі діти, роблю домашнє завдання. Після його виконання у мене з’являється купа вільного часу. Щопонеділка та щоп'ятниці я ходжу у спортивний зал. Я вважаю, що спорт – це здоров’я. До того ж, заняття допомагають мені завжди бути у формі. В інші дні вечорами я зустрічаюсь з друзями. Разом ми гуляємо містом, досліджуючи кожен новий куточок. Перед сном я обов’язково читаю якусь книжку.
Коли приходять вихідні, я дуже радію! Кожні вихідні ми з батьками намагаємось відвівати якесь цікаве місце. Наприклад, з’їздити на природу, до зоопарку, аквапарку чи сусіднього міста. Подорожі – це моє життя. Вони наповнюють кожного з нас новими враженнями та позитивними емоціями. Я дуже люблю проводити вільний час весело та активно. У мене ще багато планів та нових звершень!
Будинок - Це те місце, де завжди тепло і затишно, де тобі завжди раді і все влаштовано так, як хочеться тобі. Часто люди кажуть, мій будинок моя фортеця, і вони абсолютно праві. Але, напевно до великої радості всупереч думці більшості, будинок, це не тільки місце де ти проживаєш.
Я вважаю що будинок, це перш за все те місце де ти народив (ся-ась) і виріс(ла), адже за все життя, можна купити собі квартиру, кімнату або приватний будиночок і назвати їх своїм будинком, але істинний, справжній будинок, він не продається і не купується, він або дається людині за життя, або будується своїми руками за до рідних і близьких тобі людей.
Объяснение:
извините если не правильно (вибачте якщо не правильно)