Цікавий твір, може використаєш:) Кожної весни й осені учні нашої школи беруть участь у прибиранні скверу, що розташований поблизу школи. Повз цей сквер ми йдемо до школи і повертаємося додому. З вікон кабінетів добре видно алеї, якими іноді хтось іде, вікові дуби і тополі. Після уроків ми затримуємося, щоб трошки погуляти, побігати серед дерев або посидіти на лавці. За кожним класом закріплений свій куточок, який ми прибираємо. Ось і цього разу наша класна керівниця Галина Олександрівна попередила, що після уроків двадцять хвилин ми присвятимо прибиранню території. Михайло Єршов вигукнув: —А моя хата скраю! Діти засміялися. —А хіба ти мешкаєш у будинку, що поруч зі сквером? — запитала Настя не то жартома, не то всерйоз. Вчителька запитала: —А ви знаєте, що таке хата? —Це селянський дім в українськім селі, — відповів Василь. —Але ж ми мешкаємо у місті, — сказав хтось. —А це означає, що Михайло мав на увазі зовсім інше, коли сказав «моя хата скраю». — Вчителька уважно подивилась на нас, а потім перевела погляд на Мишка. — Нехай він пояснить, що хотів сказати. Мишко почервонів, але мовчав. —Зрозуміло, чому він мовчить. Він вирішив зізнатися нам, що прибирання листя його не стосується.
1)Разом ми ідеальна пара.
2)Ми всі гуртом пішли у ліс.
3)Моя ліва нога ,значно більша за праву.
4)Я завжди мріяла спробувати маракую.
5)У мене татко най розумніший .
6)Ми разом із другом сміялися від того ,що у нас однакові кепки.
7)Кожного ранку я встаю о сьомій годині.
8)У Марійки на волосі сяюча річ .
9)Всередині у мене все горить, коли я бачу Валерію з девятого класу .
10)Мій язик мені ворог.
11)Такий молодий ,а вже філософ.
12)Я хочу старано навчатися тому що, в майбутньому ці знання мені знадобляця.
13)Я хочу спробувати створити шедевер.
14)Я потім зроблю домашню з української мови .
15)Тоді коли все буде добре ми одружимось.