- Андрію, бачив вчорашній випуск "Голосу країни"? - Ти знаєш, Соломіє, я вже давно не дивився телевізор. - Справді? Як таке можливо? Я, наприклад, без телепередач не живу. Тим паче, ніколи не пропускаю ні одної улюбленої програми. - І які передачі тобі подобаються? - О, їх дуже багато, але мені найбільше до вподоби "Світське життя". - Зрозуміло. До речі, ти знала, що Катерина Осадча колись була моделлю? - Ні, звичайно. Проте це багато що пояснює. Вона вміє вільно поводитись серед зірок шоу-бізнесу, адже розуміє, як все функціонує. - Ти абсолютно права. Якогось дня я бачив її репортаж із американським актором Томом Хенксом. - А ще кажеш, що не дивишся телевізор! Я теж бачила цей випуск! Вона - чудовий журналіст. Обожнюю її інтерв'ю. Осадча вміє піймати зірок на слизьке. Мені цікаво гати за тим, як відомі особистості відповідають на її гострі запитання. - Певне, плануєш у майбутньому вести схожі телепередачі? - Життя непередбачуване...
Настала люта зима. Все навкруги вкрите снігом. Завмерли трави, кущі і дерева. Під сніговим покривалом зачаїлися тваринні істоти, а наші друзі птахи по сніговому килиму мандрують в пошуках їжі. Вони, мені здається, заглядають людям в очі і просять порятунку. Птахи,мабуть, сильно страждають взимку від холоду і голоду. Крижаний вітер гуляє, носиться між будинками і деревами, забирається і під пух і пір'ячко. Не всидіти маленьким пташкам ні на землі, ні на гілці: все покрито снігом, холонуть лапки. Треба стрибати, літати, щоб як-небудь зігрітися. Ох, як важко їм це дається! Шукають вони, де б сховатися від холоду, від страшного зимового вітру. Лютий - найважчий для птахів місяць. Місяць лютого холоду і голоду. Зима відчуває, що скоро їй доведеться поступитися своїми правами, ось вона і злиться: то морозом вдарить, то замете буревій. Найгірше, коли після денної відлиги вдарить вночі мороз і відразу заморозить сніг зверху. Така крижана кірка на снігу дуже міцна, жорстка, слизька. Її не розбити ні слабкими лапками, ні дзьобом. Як птахам дістати під льодом їжу - травичку, зернятка? У кого немає сили пробити скло крижаної кірки, той звичайно ж голодує. А якщо на до пірнатим прийдемо ми ,діти та дорослі люди? Ми звичайно можемо і повинні до своїм маленьким, слабким пернатим друзям. Їм багато не треба. Хто дасть зерняток, хто - сальця, хто - ягід, хто - хлібних крихіток. О! То скільки їх можна врятувати від голодної смерті! Ми можемо влаштовувати для птахів маленькі безкоштовні їдальні у дворах і прямо у себе на балконах, біля віконечок у власних домівках. Можемо вивішувати з вікна шматочки хліба на ниточці або встановлювати у дворі годівниці з зерном і хлібом. Горобці і інші наші зимові гості цілими зграйками будуть з радістю відвідувати їх.Ось так мы можем врятувати життя птахам!
- Ти знаєш, Соломіє, я вже давно не дивився телевізор.
- Справді? Як таке можливо? Я, наприклад, без телепередач не живу. Тим паче, ніколи не пропускаю ні одної улюбленої програми.
- І які передачі тобі подобаються?
- О, їх дуже багато, але мені найбільше до вподоби "Світське життя".
- Зрозуміло. До речі, ти знала, що Катерина Осадча колись була моделлю?
- Ні, звичайно. Проте це багато що пояснює. Вона вміє вільно поводитись серед зірок шоу-бізнесу, адже розуміє, як все функціонує.
- Ти абсолютно права. Якогось дня я бачив її репортаж із американським актором Томом Хенксом.
- А ще кажеш, що не дивишся телевізор! Я теж бачила цей випуск! Вона - чудовий журналіст. Обожнюю її інтерв'ю. Осадча вміє піймати зірок на слизьке. Мені цікаво гати за тим, як відомі особистості відповідають на її гострі запитання.
- Певне, плануєш у майбутньому вести схожі телепередачі?
- Життя непередбачуване...
Завмерли трави, кущі і дерева. Під сніговим покривалом зачаїлися тваринні істоти, а наші друзі птахи по сніговому килиму мандрують в пошуках їжі.
Вони, мені здається, заглядають людям в очі і просять порятунку.
Птахи,мабуть, сильно страждають взимку від холоду і голоду. Крижаний вітер гуляє, носиться між будинками і деревами, забирається і під пух і пір'ячко. Не всидіти маленьким пташкам ні на землі, ні на гілці: все покрито снігом, холонуть лапки. Треба
стрибати, літати, щоб як-небудь зігрітися. Ох, як важко їм це дається! Шукають вони, де б сховатися від холоду, від страшного зимового вітру.
Лютий - найважчий для птахів місяць. Місяць лютого холоду і голоду. Зима відчуває, що скоро їй доведеться поступитися своїми правами, ось вона і злиться: то морозом вдарить, то замете буревій. Найгірше, коли після денної відлиги вдарить вночі мороз і відразу заморозить сніг зверху. Така крижана кірка на снігу дуже міцна, жорстка, слизька. Її не розбити ні слабкими лапками, ні дзьобом. Як птахам дістати під льодом їжу - травичку, зернятка? У кого немає сили пробити скло крижаної кірки, той звичайно ж голодує.
А якщо на до пірнатим прийдемо ми ,діти та дорослі люди? Ми звичайно можемо і повинні до своїм маленьким, слабким пернатим друзям. Їм багато не треба. Хто дасть зерняток, хто - сальця, хто - ягід, хто - хлібних крихіток. О! То скільки їх можна врятувати від голодної смерті!
Ми можемо влаштовувати для птахів маленькі безкоштовні їдальні у дворах і прямо у себе на балконах, біля віконечок у власних домівках. Можемо вивішувати з вікна шматочки хліба на ниточці або встановлювати у дворі годівниці з зерном і хлібом. Горобці і інші наші зимові гості цілими зграйками будуть з радістю відвідувати їх.Ось так мы можем врятувати життя птахам!