Орфографія – це система загальноприйнятих правил про передачі усного мовлення в писемній або друкованій формі.
Основні поняття орфографії:
орфограма;
орфографічне правило;
принципи орфографії.
Орфограма
Орфограма — це правильне (таке, що відповідає правилам або традиціям) написання, яке потрібно вибрати з кількох можливих варіантів.
Отже, орфограми — це насамперед букви, для написання яких треба застосувати певне правило (наприклад, буква е у слові весна, бо весни; префікс пре- у слові предобрий, бо вказує на збільшену міру ознаки).
Види орфограм
1. Буквені:
А) Ненаголошені [е], [и] в корені слова: весна, життя.
Б) Велика чи мала буква: Земля (планета), земля (ґрунт).
В) Правопис прізвищ, географічних назв.
Г) Написання сумнівного приголосного: легкий (бо легенький бо просити).
Д) Подовження та подвоєння приголосних: навчання, возз’єднання, лимонний.
Е) Наявність чи відсутність літери: сторіччя — сторіч, баский — баскський, біль — білль.
Є) Правопис складних слів.
Ж) Правопис префіксів, суфіксів.
З) Вживання м’якого знака і апострофа.
И) Правопис відмінкових закінчень.
І) Правопис особових форм дієслів.
Ї) Правопис числівників і зв’язок їх з іменниками.
Г) Пропуск між словами (роздільне написання): будь ласка, все одно, поки що, на жаль, ні в кого, рік у рік.
Д) Разом: улітку, попід, деякий, піввікна.
Орфографічне правило
Орфографічне правило — це коротка й чітка рекомендація для певного написання як зразкового. Наприклад, правила вживання великої букви; правила написання слів разом, окремо, через дефіс; правила вживання апострофа, м’якого знака та ін.
МІРКУЙТЕ ТАК!
Як слід визначати орфограму?
Знання.
Є два написання слова — правильний і неправильний.
Використовуємо правило: в іменниках середнього роду на -я (II відміна) у позиції між голосними м’які приголосні подовжуються. Отже, пишемо знання. Орфограма: подовження приголосних — буквена.
Орфографічна помилка
Орфографічною помилкою вважається неправильне написання однієї букви замість іншої в сумнівних випадках, неправильне вживання (або невживання) апострофа, м’якого знака, великої та малої літер, неправильний перенос слів, подвоєння літер, де його немає, або відсутність подвоєння, де воно має бути; відсутність чергування у — в, і — й у точно визначених правилами ситуаціях та ін.
Орфографічний словник
Орфографічний словник містить інформацію про правильне написання слів.т:
ОтвеОрфографія
Орфографія – це система загальноприйнятих правил про передачі усного мовлення в писемній або друкованій формі.
Основні поняття орфографії:
орфограма;
орфографічне правило;
принципи орфографії.
Орфограма
Орфограма — це правильне (таке, що відповідає правилам або традиціям) написання, яке потрібно вибрати з кількох можливих варіантів.
Отже, орфограми — це насамперед букви, для написання яких треба застосувати певне правило (наприклад, буква е у слові весна, бо весни; префікс пре- у слові предобрий, бо вказує на збільшену міру ознаки).
Види орфограм
1. Буквені:
А) Ненаголошені [е], [и] в корені слова: весна, життя.
Б) Велика чи мала буква: Земля (планета), земля (ґрунт).
В) Правопис прізвищ, географічних назв.
Г) Написання сумнівного приголосного: легкий (бо легенький бо просити).
Д) Подовження та подвоєння приголосних: навчання, возз’єднання, лимонний.
Е) Наявність чи відсутність літери: сторіччя — сторіч, баский — баскський, біль — білль.
Є) Правопис складних слів.
Ж) Правопис префіксів, суфіксів.
З) Вживання м’якого знака і апострофа.
И) Правопис відмінкових закінчень.
І) Правопис особових форм дієслів.
Ї) Правопис числівників і зв’язок їх з іменниками.
Й) Правопис прислівників.
К) Правопис часток.
2. Небуквені:
А) Дефіс: по-київськи, з-поміж, темно-зелений, віч-на-віч, хто-небудь, пів-України.
Б) Апостроф: м’ята, роз’їзд, пів’яблука, сузір’я.
В) Перенос слова: ходжу, триста, місто і місто.
Г) Пропуск між словами (роздільне написання): будь ласка, все одно, поки що, на жаль, ні в кого, рік у рік.
Д) Разом: улітку, попід, деякий, піввікна.
Орфографічне правило
Орфографічне правило — це коротка й чітка рекомендація для певного написання як зразкового. Наприклад, правила вживання великої букви; правила написання слів разом, окремо, через дефіс; правила вживання апострофа, м’якого знака та ін.
МІРКУЙТЕ ТАК!
Як слід визначати орфограму?
Знання.
Є два написання слова — правильний і неправильний.
Використовуємо правило: в іменниках середнього роду на -я (II відміна) у позиції між голосними м’які приголосні подовжуються. Отже, пишемо знання. Орфограма: подовження приголосних — буквена.
Орфографічна помилка
Орфографічною помилкою вважається неправильне написання однієї букви замість іншої в сумнівних випадках, неправильне вживання (або невживання) апострофа, м’якого знака, великої та малої літер, неправильний перенос слів, подвоєння літер, де його немає, або відсутність подвоєння, де воно має бути; відсутність чергування у — в, і — й у точно визначених правилами ситуаціях та ін.
Орфографічний словник
Орфографічний словник містить інформацію про правильне написання слів.т:
Объяснение: