Складання твору–роздуму
Будь ласка,хоть хто небуть до ть❤
.
Напишіть, як ви оцінюєте вчинок Ніни або вчинок Михайла (на вибір).
.
Сьогодні — день народження Ніни. Прийшли гості. Мама накриває стіл білою скатертиною. Ніна подумала: це ж бабуся сяде за стіл. їй вісімдесят років. У бабусі тремтять руки. Несе ложку бабуся — ложка дрижить, крапельки падають на стіл. Подруги сміятимуться. Розкажуть потім у школі: в Ніниної бабусі руки тремтять. Ніна тихенько сказала мамі:
— Мамо, хай бабуся сьогодні за стіл не сідає.
— Чому? — здивувалась мати.
— У неї руки тремтять. Капає на стіл... Мама зблідла. Не сказавши ні слова, зняла зі столу білу скатертину і сховала в шафу.
Довго сиділа мовчки, потім сказала:
— У нас сьогодні бабуся хвора, тому іменинного обіду не буде. Поздоровляю тебе, Ніно, з Днем народження. Моє побажання: будь справжньою людиною.
У січовій школі
На перерві чорнявий отаман насупив густі брови, соколом глянув на зніяковілого Михайлика.
— У нас, кобзаренку, щоб ти знав: дурно каші не їстимеш, хоч і гроші дав. Будеш воду носити, а по обіді миски мити! Бери цебра! Слухняно кивнувши, Михайлик побіг по великі цебра, що стояли на ґанку. Коли Михайлик, принісши раз води, біжком повертався з важкими цебрами вдруге, за ворітьми його перестріли хлопці, що сиділи поруч, на лаві.
Веснянкуватий, не кажучи й слова, підставив ножку — Михайлик мало не впав, розхлюпавши воду.
— А ти чого? Чого? — задихнувся він.
— А того. Як ти козак — не баба, давай навкулачки.
І, розмахнувшись, одважив такого стусана в груди, що Михайликові застрибали червоні метелики в очах. Він, осліпнувши від люті, кинувся в бійку. Щосили бив кулаками, завзято гамселив то одного, то другого, не чув навіть, як влучають його, доки, нарешті, супротивники, шморгаючи розбитими носами, не сказали: "Годі."
Кров юшила з носа, підбите око запливало ґулею — дарма: хай скаже хто, що він не козак!
За обідом дяк-учитель кинув на нього пильний погляд.
— Е-е, отроче, тебе вже й охрестили. Хто ж це так?
— Ніхто, я сам... Біг до криниці ... через колоду перечепився..
.
Користуйтесь планом
1. Хто здійснив вчинок?
2. Як він сам сприймає свій вчинок?
3. Що інші думають про це?
4. Яке твоє враження?
5. Чому саме так розцінюєш вчинок?
6. Що побажав би ровесникам?
Кожне слово має особливе значення і походження в українській мові. Але, щоб не говорили, одне зайве слово може зробити приємно, чи навпаки - боляче. Якщо ти скажеш щось не те і образиш когось, то тобі потребується в багато раз більше слів, щоб вибачитися за це. Ще можна підняти моральний дух людини словами, зповненими віри і надії. А зараз, в такий тяжкий час, наша зброя - це українське слово, ним ми можем подолати російських нападників, що намагаються забрати нашу, чеснозароблену землю. Головне в житті - не забувати свою рідну мову!
Прості:
Недалеко от Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори.
Одна граматична основа: село — підмет, розкинулося — присудок
Гості й хазяїни почали полуднувать, знов випили по чарці й розговорились.
Одна граматична основа: гості й хазяїн — підмет, полуднувать, випили, розговорились — присудки.
Складні:
Вертається вона в хату, а свекруха спить на печі, аж хропе.
Дві граматичні основи: вона — підмет, вертається — присудок; свекруха — підмет, спить, хропе — присудки.
Мотря заходилась чистить картоплю, а Кайдашиха знов зо сну охала на печі й встала тоді, як надворі зовсім розвиднілось.
Три граматичні основи: Мотря — підмет, заходилась чистить — присудок; Кайдашиха — підмет, охала, встала — присудки; розвиднілось — присудок.