Письмових свідчень про Марусюне збереглося.Тільки фольклорні джерела донесли скупі відомості про Марусю Чураївну з Полтави -дочку вбогої вдови, красуню і співачку,що мала дивовижний голос, чорні брови й розкішну косу до пояса. Кохала Маруся козака Гриця, та аж так палко, що її неземна любов виливалася з уст, як пісня в соловейка .А Гриць покинув Марусю, зрадив, повівши до вінця багату наречену.З розпачу Маруся чи то отруїла зрадника, чи Гриць випадково випив отруту, яку вона приготувала для себе самої.Полтавський суд виніс рішення:за смерть козака стратити й Марусю.Проте в останню мить Богдан Хмельницький своїм універсалом скасував вирок полтавського суду, зважаючи на заслуги Марусиного батька Гордія Чурая, що поліг смертб героя.
(С)ашко в гостях у (А)ндрія.
С. - Привіт Андрію.
А. - Привіт Сашко. Заходь.
С. - Як справи?
А. - Чудові справи. А в тебе?
С. - Теж.
А. - Як чудово, що ти прийшов до мене. Ми зможемо пограти на комп"ютері.
С. - Я люблю грати на комп"ютері.
Мама Андрія. - Привіт Сашко. Добре, що ти прийшов до нас у гості. Ну хлопці йдіть на кухню пити чай.
А. - Сашко ходімо зі мною.
С. - В тебе затишно.
А. - Дякую. А до скількох годин ти будеш грати у мене?
С. - До сьомої години вечора.
А. - Чудово. Тоді ходімо грати. У нас ще багато часу.
НЕ СУДИТЕ СТРОГО ПИСАЛА САМА((ЕСЛИ НЕ НРАВ НЕ УДАЛЯЙ