ЧЕРЕЗ ДЕФІС 1. У Луцьку все по-панському 2. Щоб жити по дворянському, треба працювати по-селянському. 3.Ходить мовчки, а кусає по-вовчи. 4.Кожна мітла починає мести по -своєму. 5.У спогадах блукаю хтозна-де. 6.Нам болить по-різному всім, й кожне серце по-різному б‘ється 7.І по належному ми зустрічаємо орди гостей, не кликаних у наш край! 8.Зходяться сусіди, шепочуть віч-на-віч. 9.Кожна людина, по-своєму прекрасна. 10.По-можму тюльпани-це найкращі квіти у світі. РАЗОМ 1.Колись мені дуже подобалось дивитись мультики. 2.Віднині я буду допомагати мамі готувати вечерю. 3.Сьогодні я анітрохи не втомився. 4.Я тимчасово не буду ходити у школу, бо захворів. 5.Я чимдуж біг у змаганнях, бо хотів перемогти. 6.Щодня я вигулюю свою собаку. 7.Ліворуч від мого будинку, є великий магазин. 8.Сьогодні я прокинувся вдосвіта. 9.Петро на уроці, абияк намалював свій портрет і отримав погану оцінку. 10.У моєї сусідки по парту лінійка була завдовжки 25 см.
Іменник другої відміни санаторій за своїм походженням є запозиченим. Можемо згадати латинське дієслово "санація", Що позначає лікарський нагляд, і слово "санування" - Своєчасне лікування захворювань порожнини рота.
Тому в морфемному складі цього іменника виділимо значущі частини: санаторій- корінь, нульове закінчення, як у слова чоловічого роду другої відміни.
Нульове закінчення проявляється при зміні слова за відмінками або числам: немає санаторій-а (я = йа), дам санаторій-у (ю = йу) і т. д.
4 - Дієприкме́тник (лат. participium, від participō — «беру участь») — форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання який? яка? яке? які? Дієприкметники можуть виражати ознаку предмета за дією, яку виконує предмет (активні дієприкметники) або яка на нього спрямована (пасивні дієприкметники). Наприклад: за́мкнений, напи́саний, наро́джений, пожо́вклий, посиві́лий.
1. У Луцьку все по-панському
2. Щоб жити по дворянському, треба працювати по-селянському.
3.Ходить мовчки, а кусає по-вовчи.
4.Кожна мітла починає мести по -своєму.
5.У спогадах блукаю хтозна-де.
6.Нам болить по-різному всім, й кожне серце по-різному б‘ється
7.І по належному ми зустрічаємо орди гостей, не кликаних у наш край!
8.Зходяться сусіди, шепочуть віч-на-віч.
9.Кожна людина, по-своєму прекрасна.
10.По-можму тюльпани-це найкращі квіти у світі.
РАЗОМ
1.Колись мені дуже подобалось дивитись мультики.
2.Віднині я буду допомагати мамі готувати вечерю.
3.Сьогодні я анітрохи не втомився.
4.Я тимчасово не буду ходити у школу, бо захворів.
5.Я чимдуж біг у змаганнях, бо хотів перемогти.
6.Щодня я вигулюю свою собаку.
7.Ліворуч від мого будинку, є великий магазин.
8.Сьогодні я прокинувся вдосвіта.
9.Петро на уроці, абияк намалював свій портрет і отримав погану оцінку.
10.У моєї сусідки по парту лінійка була завдовжки 25 см.
1 - Г
2 - Ґ
3 - 1
4 - В
Объяснение:
1 - спільний приголосний [з]
2 - перестрибнути -стрибнути;
поїсти - їсти;
зійти - йти;
вимити - мити;
обговорити - говорити.
3 - сумнів викликав лише санаторій
Іменник другої відміни санаторій за своїм походженням є запозиченим. Можемо згадати латинське дієслово "санація", Що позначає лікарський нагляд, і слово "санування" - Своєчасне лікування захворювань порожнини рота.
Тому в морфемному складі цього іменника виділимо значущі частини: санаторій- корінь, нульове закінчення, як у слова чоловічого роду другої відміни.
Нульове закінчення проявляється при зміні слова за відмінками або числам: немає санаторій-а (я = йа), дам санаторій-у (ю = йу) і т. д.
4 - Дієприкме́тник (лат. participium, від participō — «беру участь») — форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання який? яка? яке? які? Дієприкметники можуть виражати ознаку предмета за дією, яку виконує предмет (активні дієприкметники) або яка на нього спрямована (пасивні дієприкметники). Наприклад: за́мкнений, напи́саний, наро́джений, пожо́вклий, посиві́лий.