була собі країна українська мова. у ній було дуже багато слів. кожен з них виконував певну роботу. одні слова називали предмет, інші вказували на його ознаку. були такі слова, що називали дію предмета, а ще інші вміли звязувати слова у також в українській мові жили префікси, які вміли утворювати нові слова. вони завжди знали перед коренем якого слова стати. префікси виконували важливу роботу, вміли змінити слово. префікси жили у дружбі і злагоді. але одного разу між префіксами виникла суперечка. кожен з них думав, що він важливіший за свого брата. вони наввипередки почали ставати перед коренем кожного слова. почався україні-великий безлад. i тому королева грамотійка розсудила їх так. префікс стае перед буквами к, п,т, ф, х, а префікс 3-стае перед іншими буквами. з того часу запанувала в українській мові гармонія!
на мою думку, щоб вижити, людина зобов’язана навчитися перебувати в злагоді з природою.
по-перше, вона сама є часточкою природи, тобто її існування залежить і від навколишнього середовища, і від екології планети в цілому. яскравим прикладом своєрідного художнього осмислення думки про те, що можна жити в гармонії з природою й не шкодити їй, є твір даніеля дефо «робінзон крузо». автор описує побут і діяльність людини, яка випадково потрапила на безлюдний острів. здавалося б, вижити немає шансів, проте головний герой пристосувався до свого нового середовища й, використавши можливості довкілля та здобутки цивілізації, зумів забезпечити для себе порівняно високий рівень життя.
по-друге, розробляючи щоразу нові й нові технології, людина лише ціною власних помилок, а іноді навіть катастроф, навчається передбачати наслідки впровадження власних винаходів, тобто поступово розуміє необхідність розвитку екологічної свідомості.
прикладів цього є чимало й у сучасному житті, і в історії. ідеться насамперед про те, що життя можливе без деяких винаходів, що їх можна використовувати на благо природи, що впроваджувати їх варто лише тоді, коли створено необхідну систему захисту від згубного впливу їх на довкілля. так, російський учений ігор курчатов, один із розробників атомної бомби, усвідомивши наслідки свого винаходу, став боротися за використання атомної енергії для мирних цілей. але мені не відомі, на жаль, випадки, коли вчені відмовлялися від своїх винаходів задля збереження довкілля.
підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що природа може існувати без людини, а людина без природи — ні. саме тому кожен, хто живе на землі, має прагнути до гармонійного співіснування з довкіллям і зобов’язаний піклуватися про збереження багатств планети.
ответ:
була собі країна українська мова. у ній було дуже багато слів. кожен з них виконував певну роботу. одні слова називали предмет, інші вказували на його ознаку. були такі слова, що називали дію предмета, а ще інші вміли звязувати слова у також в українській мові жили префікси, які вміли утворювати нові слова. вони завжди знали перед коренем якого слова стати. префікси виконували важливу роботу, вміли змінити слово. префікси жили у дружбі і злагоді. але одного разу між префіксами виникла суперечка. кожен з них думав, що він важливіший за свого брата. вони наввипередки почали ставати перед коренем кожного слова. почався україні-великий безлад. i тому королева грамотійка розсудила їх так. префікс стае перед буквами к, п,т, ф, х, а префікс 3-стае перед іншими буквами. з того часу запанувала в українській мові гармонія!
объяснение:
ответ:
на мою думку, щоб вижити, людина зобов’язана навчитися перебувати в злагоді з природою.
по-перше, вона сама є часточкою природи, тобто її існування залежить і від навколишнього середовища, і від екології планети в цілому. яскравим прикладом своєрідного художнього осмислення думки про те, що можна жити в гармонії з природою й не шкодити їй, є твір даніеля дефо «робінзон крузо». автор описує побут і діяльність людини, яка випадково потрапила на безлюдний острів. здавалося б, вижити немає шансів, проте головний герой пристосувався до свого нового середовища й, використавши можливості довкілля та здобутки цивілізації, зумів забезпечити для себе порівняно високий рівень життя.
по-друге, розробляючи щоразу нові й нові технології, людина лише ціною власних помилок, а іноді навіть катастроф, навчається передбачати наслідки впровадження власних винаходів, тобто поступово розуміє необхідність розвитку екологічної свідомості.
прикладів цього є чимало й у сучасному житті, і в історії. ідеться насамперед про те, що життя можливе без деяких винаходів, що їх можна використовувати на благо природи, що впроваджувати їх варто лише тоді, коли створено необхідну систему захисту від згубного впливу їх на довкілля. так, російський учений ігор курчатов, один із розробників атомної бомби, усвідомивши наслідки свого винаходу, став боротися за використання атомної енергії для мирних цілей. але мені не відомі, на жаль, випадки, коли вчені відмовлялися від своїх винаходів задля збереження довкілля.
підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що природа може існувати без людини, а людина без природи — ні. саме тому кожен, хто живе на землі, має прагнути до гармонійного співіснування з довкіллям і зобов’язаний піклуватися про збереження багатств планети.