суспільство, яке нас оточує не завжди є добрим й порядним. але ми не можемо змінити оточуючий світ — ми можемо змінити лише себе й своє ставлення до цього світу. та для цього треба самому зрозуміти у якому світі ви хочете жити.дуже сумно визнавати, але деякого часу не всі можуть зрозуміти, чого вони насправді бажають від цього життя. особливо тяжко це дається підліткам. переважну кількість часу їм взагалі байдуже хто й що їх оточує, але це не заважає їм скаржитися на оточуючих та їх поведінку. але це ж не справедливо.що ж робити у такому випадку?
це набагато легше, чим ви можете вважати. треба вирішити у якому суспільстві ви бажаєте жити. яких людей ви бажаєте бачити коло себе протягом життя. які вчинки вважаєте гідним, а які навіюють вам жаху. це не така вже нездоланна справа, вам необхідно тільки поставитись до неї з усією серйозністю.
поставте собі питання: у якому я хочу жити суспільстві? що для мене є головним у цьому житті і чого я хочу від цього життя? іноді відповісти на ці питання може бути дуже складно, але ви не повинні зупинятися перед труднощами. николи не складайте руки.
якщо б мені колись поставили ці питання, я б без роздумів оголосив: суспільство, у якому переважає повага й розуміння — це суспільство, у якому я хочу жити. не має значення скільки людина робить помилок, важливо, щоб вона розуміла і визнавала ці помилки. та ще важливіше, щоб вона (людина) не засуджував за ці ж самі помилки інших людей.на мою думку, це є правильна точка зору і треба її поважати. у такому суспільстві я і хочу жити. бо кожна людина має право на помилку. важливо не намагатися не робити помилок, а вміти їх визнати й по змозі виправлят
У корпусній лінгвістиці, розмічування частин мови (англ. part-of-speech tagging, POS tagging, POST), також називається граматичним позначенням або розбором на частини мови, це процес позначення слова в тексті (корпусі) належним до певної частини мови,[1] заснований як на його визначенні, так і на його контексті — тобто, на його зв'язку з суміжними і спорідненими словами у фразі, реченні, або абзаці. Спрощена форма корпусної лінгвістики зазвичай викладається дітям шкільного віку, у вигляді визначення слів як іменник, дієслово, прикметник, прислівник, тощо.
Зумівши виконати визначення частин мови вручну, це почали робити в контексті обчислювальної лінгвістики, використовуючи алгоритми, які асоціюють дискретні терміни, а також приховані частини мови, відповідно до набору описових позначень. Алгоритми розбору на частини мови поділяються на дві відмінні групи: на основі правил і на стохастичні. Розбірник Е. Брілла[en], один з перших і найбільш широко використовуваних англійських розбірників, використовує алгоритми на основі правил.
суспільство, яке нас оточує не завжди є добрим й порядним. але ми не можемо змінити оточуючий світ — ми можемо змінити лише себе й своє ставлення до цього світу. та для цього треба самому зрозуміти у якому світі ви хочете жити.дуже сумно визнавати, але деякого часу не всі можуть зрозуміти, чого вони насправді бажають від цього життя. особливо тяжко це дається підліткам. переважну кількість часу їм взагалі байдуже хто й що їх оточує, але це не заважає їм скаржитися на оточуючих та їх поведінку. але це ж не справедливо.що ж робити у такому випадку?
це набагато легше, чим ви можете вважати. треба вирішити у якому суспільстві ви бажаєте жити. яких людей ви бажаєте бачити коло себе протягом життя. які вчинки вважаєте гідним, а які навіюють вам жаху. це не така вже нездоланна справа, вам необхідно тільки поставитись до неї з усією серйозністю.
поставте собі питання: у якому я хочу жити суспільстві? що для мене є головним у цьому житті і чого я хочу від цього життя? іноді відповісти на ці питання може бути дуже складно, але ви не повинні зупинятися перед труднощами. николи не складайте руки.
якщо б мені колись поставили ці питання, я б без роздумів оголосив: суспільство, у якому переважає повага й розуміння — це суспільство, у якому я хочу жити. не має значення скільки людина робить помилок, важливо, щоб вона розуміла і визнавала ці помилки. та ще важливіше, щоб вона (людина) не засуджував за ці ж самі помилки інших людей.на мою думку, це є правильна точка зору і треба її поважати. у такому суспільстві я і хочу жити. бо кожна людина має право на помилку. важливо не намагатися не робити помилок, а вміти їх визнати й по змозі виправлят
У корпусній лінгвістиці, розмічування частин мови (англ. part-of-speech tagging, POS tagging, POST), також називається граматичним позначенням або розбором на частини мови, це процес позначення слова в тексті (корпусі) належним до певної частини мови,[1] заснований як на його визначенні, так і на його контексті — тобто, на його зв'язку з суміжними і спорідненими словами у фразі, реченні, або абзаці. Спрощена форма корпусної лінгвістики зазвичай викладається дітям шкільного віку, у вигляді визначення слів як іменник, дієслово, прикметник, прислівник, тощо.
Зумівши виконати визначення частин мови вручну, це почали робити в контексті обчислювальної лінгвістики, використовуючи алгоритми, які асоціюють дискретні терміни, а також приховані частини мови, відповідно до набору описових позначень. Алгоритми розбору на частини мови поділяються на дві відмінні групи: на основі правил і на стохастичні. Розбірник Е. Брілла[en], один з перших і найбільш широко використовуваних англійських розбірників, використовує алгоритми на основі правил.