Так, я люблю читати книжки. Чому? Для мене книжка - ще джерело інформації. Читання приносить мені задоволення. Я вважаю, що не буває не цікавих книжок, просто не завжди читач готовий до отримання тієї інформації, яка міститься в тій чи іншій книжці. Що до мене, я люблю читати книжки про Велику Вітчизняну війну, але разом з тим, мені подобаються твори Миколи Трублаїні і Олександра Пушкіна. Читаючи книжку, я занурююсь у вирій подій, переживаю, страждаю, знаходжу та кохаю разом з головним героєм. Інколи, після того, як книжка прочитана, я намагаюсь побудувати свою сюжетну лінію. Я замислююся над вчинками героїв і думаю, як би я вчинив на їх місці.
Ось і пролунав останный дзвоник. Ми закінчили початкову школу.
Вона перша познайомила мене з моїм класом, з вчителями і , найголовніше, з моєю першою вчителькою. Людмила Павлівна навчала нас не тільки рахувати і читати, але й домовлятися один з одним без бійок, допомагати однокласникам, стримувати свою непосидючисть. Ми разом вчилися гарно і зрозуміло розмовляти.
Всього й не назвеш, чого навчила початкова школа. Вона була як любляча і піклуюча ненька, коли мам не було поряд. Ми будемо завжди тебе пам ятати, початково школо. Ми вдячні Вам, наша Людмила Павлівна.
Чи любиш ти читати книжки
Так, я люблю читати книжки. Чому? Для мене книжка - ще джерело інформації. Читання приносить мені задоволення. Я вважаю, що не буває не цікавих книжок, просто не завжди читач готовий до отримання тієї інформації, яка міститься в тій чи іншій книжці. Що до мене, я люблю читати книжки про Велику Вітчизняну війну, але разом з тим, мені подобаються твори Миколи Трублаїні і Олександра Пушкіна. Читаючи книжку, я занурююсь у вирій подій, переживаю, страждаю, знаходжу та кохаю разом з головним героєм. Інколи, після того, як книжка прочитана, я намагаюсь побудувати свою сюжетну лінію. Я замислююся над вчинками героїв і думаю, як би я вчинив на їх місці.
Ось і пролунав останный дзвоник. Ми закінчили початкову школу.
Вона перша познайомила мене з моїм класом, з вчителями і , найголовніше, з моєю першою вчителькою. Людмила Павлівна навчала нас не тільки рахувати і читати, але й домовлятися один з одним без бійок, допомагати однокласникам, стримувати свою непосидючисть. Ми разом вчилися гарно і зрозуміло розмовляти.
Всього й не назвеш, чого навчила початкова школа. Вона була як любляча і піклуюча ненька, коли мам не було поряд. Ми будемо завжди тебе пам ятати, початково школо. Ми вдячні Вам, наша Людмила Павлівна.