Складне речення з підрядним і безсполучниковим зв'язком утвориться якщо до частини "уранці вітер ущух повітря стало прозорим ... " додати фрагмент
А ...але птахи не поспішали покидати гнізда
Б ...краплини дощу виблискували на траві
В ...хоча небо все ще було затягнуте в хмари
Г ... і було видно дерева понад шляхом ​

Вклонися (присудок, дієслово), моя (займенник) Україно (іменник, поширене звертання не є членом речення), цим (означення, займенник) людям (додаток, іменник) величним (означення, прикметник) і (сполучник) простим (означення, прикметник), що (підмет, займенник) в (прийменник) назвах (обставина, іменник) фронтів (означення, іменник) пронесли (присудок, дієслово) наймення (додаток, іменник) твоє (означення, займенник), ти (підмет, займенник) словом достойним (гадаю, що це словосполучення - обставина дії: розкажеш - як? - словом достойним, тобто "достойно", "належним чином"; можна, мабуть, визначати і як додаток чи обставину - словом - та означення - достойним; словом - іменник, достойним - прикметник) розкажеш (присудок, дієслово) своїм (означення, займенник) поколінням (додаток, іменник) потомним (означення, прикметник), чому (прислівник, обставина) їх (додаток, займенник) на вічну пошану (гадаю, що словосполучення - обставина мети: віддає - для чого? - на вічну пошану; на - прийменник, вічну - прикметник, пошану - іменник) твій (означення, займенник) вдячний (означення, прикметник) народ (підмет, іменник) оддає (присудок, дієслово) (М. Бажан).
Схема: [ ], (що ), [ ], (чому ). Питання треба ставити так: від першого головного до першого підрядного; від другого головного до другого підрядного.
Речення розповідне, неокличне, складне з різними видами зв"язку (безсполучниковим з єднальними відношеннями і сполучниковим підрядним); І блок: складнопідрядне з підрядним означальним, головне - просте, односкладне, означено-особове, поширене, повне, ускл. поширеним звертанням та однорідними означеннями, підрядне - просте, двоскладне, поширене, повне, неускладнене; ІІ блок: головне - просте, двоскладне, поширене, повне, неускл., підрядне - просте, двоскл., поширене, повне, неускл.  

Поняття - іменнник
знаковості - іменник
 мови - іменник
 знаходимо - дієслово
у - прийменник
 працях - іменник
 лінгвістів В. Гумбольдта, О. Потебні, П.Фортунатова, І. Бодуена де Куртене, В. Богородицького - іменники
та - сполучник
 інших - займенник
 Але - сполучник
лінгвістичне - прикметник
визначення - іменник
 термін - іменник
 знак- іменник
 отримав - дієслово
 лише - частка
в - прийменник
 книзі - іменник
 Фердинана де Соссюра - іменник
«Курс - іменник
загальної - прикметник
лінгвістики»- іменник,
 у - прийменник
якій- займенник
 учений - іменник
 писав:- дієслово
 «Мова - іменник
 є - дієслово
 система - іменник
 знаків- іменник
, що - займенник
виражають- дієслово
 ідеї - іменник
 Він-займенник
 же- частка
 запропонував - дієслово
 назвати - дієслово
науку- іменник
яка-займенник
 вивчає -дієслово
 життя - іменник
 знаків-іменник
 у - прийменник
суспільстві»- іменник
семітологією.- іменник
 Така - займенник
 наука - іменник
 справді - частка
 виникла,- дієслово
 тільки - частка
 отримала - дієслово
 назву - іменник
 семіотика- іменник.