Складним є речення (розділові знаки опущено). А. Сьогодні знов тумани в берегах а спогади як вершники в степах.

Б. Січ дала видатних полководців славних державних діячів Наливайка Сагайдачного Хмельницького Сірка.

В. Гудуть з вітрами до світання дощем оплакані сади.

Г. Отут бувало із-за тину вилась квасоля по тичині.

Сижу зараз в лікарняному ліжку і дивлюсь на осінній дощ, і згадую вчорашній день ...  

Ми з друзями збирались походити по калюжам, після дощу. Мама дістала татову дитячу куртку, яка була на мене зовсім велика.І заставила мене у ній іти до друзів. Я зівсно її зняв, бо подумав що друзі глузуватимуть з мене. А надворі було холодно. Я весь час згадував про мамині слова " Не знімати куртку". Але сміх друзів також був важливим. Мені все було холодно і холодно. Звісно я простудився, але все - таки розпові матусі про цю історію. Вона ніжно мене пригорнула до себе і мені враз стало тепліше.

А за вікнами плакав дощ ...

Объяснение:

Ми втікаємо від природи, ми боремось з нею, знищуємо її. На мою думку це неправильно. Винищуючи ліси, ми шкодимо не тільки природі, а й собі самим. Ліси - легені планети. А ми - частина природи. Планета - наш дім. Тому прагнути знищити та підкорити свій дім якось нерозумно. Ми ніколи не зможемо створити свою природу, повністю її підкорити, як би цього не прагнули. А якщо це і вдасться - одночасно ми знищимо і себе.

Ніякі штучні матеріальні цінності й радості створені людьми не замінять нам красу природи.