Складним з різними видами зв'язку є речення: а)У місті Жовква кожний провулочок дихає історією,а розписи в монастирі прикрашені не лише ликами святих і біблійними сюжетами б)Коли на небі зарожевіла смужка,озеро почало прокидатися: на його поверхні зявилися ледь помітні відблиски світла в)Притулившись до верби,що сутулилась над чиєюсь сажалкою,Марко знову чомусь згадав птахів,яких бачив сьогодні г)Страшні слова,коли вони мовчать,коли вони зненацька причаїлись,коли не знаєш,з чого їх почать,бо всі слова були вже чиїмись

маруся богуславка в моїй уяві постає гарною дівчиною з досить світлою душею. та читаючи думу, вчитуєчись в її зміст постає питання - чи справді вона була такою? а чи ж була звичайною зрадницею.

відповідь на це питання є досить неоднозначною. з однієї сторони, вона зрадниця яка прийняла мусульманську віру. звикла до турецької розкоші і лакомства поганого. з іншого вона просто жертва подій. бідна дівчина бранка, яка навіть в далекій туреччині хоче зробити щось корисне для україни. саме таким корисним ділом вона обирає, відпустити козаків-невільників, незнаючи своєї подальшої долі.

тому, я до неї ставлюся з розумінням, адже вона простго немала іншого виходу і її дії повність відповідали її становищу в суспільстві

менi дуже хотiлося, щоби мiй спiврозмовник мав дуже гарнi риси свого характеру. для мене це дуже важливо. тому я також хочу щоб я був(була) таким (такою).

я хочу бути гарним спiврозмовником на рiзнi теми, вiд лiтератури до знання фiзики чи iнше.

якщо менi попадеться людина, якiй буде цiкаво зi мною розмовляти, ито вона не зможе поставити мене у складне положення.

також я хочу виховати в собi этикет, iнодi ми можемо говорити занадто грубо, навiдь до близьких.

я хочу знати iноземнi мови, для того, якщо колись я зустрiнусть з iноземною людиною, я зможу легко з ним заговорити, мабуть тодi я зможу подружитися з ним.

я хочу ще дуже багато чого виховати в собi, але розповiдати про це дуже багато, тому я написав (написала) лише трiшки.