Складнопідрядне речення з послідовною підрядністю подано в рядку * Я мрію так життя прожити, щоб кров і піт віддать землі моїй, щоб у плодах моїх хилились віти, щоб розроставсь в глибинах корінь мій.
Мені стояло в пам`яті роками, як ми тоді не відали про те, чого старий тремтячими руками ловив секунди крильце золоте.
Як добре тій людині жить, яка в житті не знала суму, в якої серце не болить від сонця й весняного шуму.
І в цьому днів круговороті, де все минати поспіша, як та пташиночка на дроті, спочине стомлена душа.​

Обличчя чисте, волосся на голові й бровах темно-русяве, очі темно-сірі, ніс звичайний". Так описано 39-річного рядового Тараса Шевченка у "Формулярному списку про службу лінійного Оренбурзького батальйону №1" за 1853 рік. 2 аршина і 5 вершків становлять 164,46 см. У ХІХ ст. такий зріст чоловіків вважали середнім. Унаслідок процесу акселерації європейці впродовж наступного століття "підросли" на 10 - 15 см.

"Був він собі середнього зросту - такий мужественний, здоровий чоловік", - описувала Шевченка Ликерія Яковлєва (Полусмак), з якою поет мав намір побратися 1860 року.

Вы ожидали треска и грохота, но ничего неслышите, кроме глухого, однозвучного шума, похоже-го на очень отдаленный гром. Вместо чудовищнойломки, столкновений и дружного натиска, вы видитебезмятежно лежащие, неподвижные груды изломан-ного льда, наполняющего всю реку от берега до берега.Поверхность реки изрыта и взбудоражена, точно поней великан-пахарь и тронул ее своим гро-мадным плугом. Воды не видно ни капли, а только лѐд,лѐд и лѐд. Ледяные холмы стоят неподвижно, но у васкружится голова, и кажется, что мост вместе с ва-ми и с публикой куда-то уходит. Тяжѐлый мостмчится вдоль реки вместе с берегами и рассекаетсвоими быками груды льда. Вот одна большая льдина,упершись о бык, долго не пускает мост бежать отнее, но вдруг, как живая, начинает ползти по быкувверх, прямо к вашему лицу, словно хочет проститьсяс вами, но, не выдержав своей тяжести, ломается надва куска и бессильно падает. Вид у льдин грустный,унылый. Они как будто сознают, что их гонят из род-Диктант как прием обучения орфографии, пунктуации, развития речи учащихся16ных мест куда-то далеко, в страшную Волгу, где,насмотревшись ужасов, они умрут, обратятся в ни-что.Скоро холмы начинают редеть, и между льди-нами показывается темная, стремительно бегущаявода. Теперь обман исчезает, и вы начинаете видеть,что двигается не мост, а река. К вечеру река уже по-чти совсем чиста ото льда.