-Михайло Володимирович, вы зачепили мiй портфель! -Вибач , Петро,я не навмисно. -Я бачу , але тепер справжнiй безлад! -Нiчого... я до тобi! -чим саме? -я заберу твои речi. -Дякую , цього не варто. -Чому? Я вмiю вирiшувати проблеми. -Добре ,дякую! -Не дякуй ,ми ще не вирiшили це. -пусте, я дороблю! -О, я бачу , ты любишь читати? -так, але це не iсторiя,не ваше.. -а що саме? -це .. секрет! -Бачу , що серьезно. -Так , це епоха романтизму, i це складна рiч.. -Краще бы так на лiтературi казав! -нi,там мене розумiють. -чому? -в мене власна , неповторна думка! -бачу ,до ти хлопець серйозний ,чесний. -в цьому э трiшки правди! -I Касети в тебе цiкавi, не мультфiльми. -так, з них я вирiс. -не треба ставати дорослим, будь тим, Ким э, час швидко пройде! -я не тороплюсь! -дивись , згадаэш мои слова! -добре , до э такий вчитель як ви! -добре , що мене розумiють учнi! -це головне! - й справдi! добре , що я вивчився на вчителя, хоч i не твого улюбленого предмету! - i обрали нашу школу! -Авжеж, сама доля звела. -Хоч я i не люблю вашi уроки , але з пошаною вiдносюсь до вас! -Радий це чути. -Обiцяю, що буду ставитись до вас краще. -Я в свою чергу також!
«Слово о полку Ігоревім» (давньорус. Слово о плъку Игоревѣ), також «Слово про Ігорів похід», «Слово о полку Ігоревім, Ігоря, сина Святослава, внука Олега» — пам'ятка літератури стародавньої Русі, героїчна поема кінця XII ст, одна з найвідоміших пам'яток давньоруської літератури. В основі сюжету — невдалий похід руського новгород-сіверськогокнязя Ігоря Святославича на половців у 1185 році. «Слово» було написано в кінці XII століття, невдовзі після описуваної події (часто датується тим же 1185 роком, рідше 1-2 роками пізніше). Перейняте мотивами слов'янської народної поезії з елементами язичницької міфології, за своєю художньою мовою та літературною значущістю «Слово» стоїть у ряді найбільших досягнень середньовічного епосу.
-Вибач , Петро,я не навмисно.
-Я бачу , але тепер справжнiй безлад!
-Нiчого... я до тобi!
-чим саме?
-я заберу твои речi.
-Дякую , цього не варто.
-Чому? Я вмiю вирiшувати проблеми.
-Добре ,дякую!
-Не дякуй ,ми ще не вирiшили це.
-пусте, я дороблю!
-О, я бачу , ты любишь читати?
-так, але це не iсторiя,не ваше..
-а що саме?
-це .. секрет!
-Бачу , що серьезно.
-Так , це епоха романтизму, i це складна рiч..
-Краще бы так на лiтературi казав!
-нi,там мене розумiють.
-чому?
-в мене власна , неповторна думка!
-бачу ,до ти хлопець серйозний ,чесний.
-в цьому э трiшки правди!
-I Касети в тебе цiкавi, не мультфiльми.
-так, з них я вирiс.
-не треба ставати дорослим, будь тим, Ким э, час швидко пройде!
-я не тороплюсь!
-дивись , згадаэш мои слова!
-добре , до э такий вчитель як ви!
-добре , що мене розумiють учнi!
-це головне!
- й справдi! добре , що я вивчився на вчителя, хоч i не твого улюбленого предмету!
- i обрали нашу школу!
-Авжеж, сама доля звела.
-Хоч я i не люблю вашi уроки , але з пошаною вiдносюсь до вас!
-Радий це чути.
-Обiцяю, що буду ставитись до вас краще.
-Я в свою чергу також!