1. Бо життя безупинно і невблаганно іде на мене, як хвиля на берег.
2. Ну що ж, стійте собі на місці, спочивайте спокійно.
3. Навіть коли він спокійно лежить і вичісує бліх з рожевого живота, пильнують підрізані вуха, дума широкий лоб і так солідне звисає мокрий язик з ікластої пащі.
4. А вже коли свобідно лишити їй поводи - земля дудніла під нею.
5. Восени мала Парасинка закінчити шістнадцятий рік.
6. Тоді я раптом почув велику тишу.
7. Панський дім стояв похмуро.
8. Стежки зміяться глибоко в житі, їх око не бачить, сама ловить нога.
9. Вона прокинулася лякливо й оглянулася.
10. Несказанно гірке почуття отуманення запанувало нею і скривило болісно її уста.
11. Як добре, що я обкопував їх досі щороку: липовани ніколи нашу хату дурно не минали.
Необхідність висловлювати і передавати інформацію спричинилася до появи мови, писемності, мистецтва, книгодрукування, телебачення, обчислювальної техніки. Завдяки технічному прогресу виникли певні засоби комунікації, а разом з ними — й цінності. Першим проривом у цьому напрямі стала книга, яку споконвіку любили і поважали. Недаремно народ каже: «Книга вчить, як на світі жить», «Книга —джерело життя», «З книгою жити — з добром дружити». Про роль книги в житті людини писали і майстри поетичного слова. Наприклад, Іван Франко казав:
Книги — морська глибина, Хто в них пірне аж до дна, Той, хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить.
Тривалий час книга була єдиним і основним джерелом інформації. Пізніше долучилася друкована періодика, потім — телеграф, радіо, телебачення і, нарешті, інтернет. Тож на початку XXI століття книга і комп'ютер є найавторитетнішими джерелами інформації. Сьогодні світ переживає процес бурхливої інформатизації. Сучасний комп'ютер пише музику і вірші, малює, грає у шахи, розмовляє. Недавнє досягнення комп'ютерних технологій — «жива» книга (Living Book), за до якої можна не лише читати текст і переглядати малюнки, а й чути голоси персонажів, «оживляти» ілюстрації, грати в цікаві ігри.
Основною проблемою сьогодні є проблема вибору. Як відрізнити потрібну інформацію від непотрібної, глибоку від поверхневої, корисну від беззмістовної та шкідливої?! Доволі часто знання художньої літератури обмежують гортанням детективів. Уміння вибирати книгу чи знаходити інформацію за до комп'ютера — справжнє мистецтво, яким потрібно оволодіти.
Знання не дає людині щастя і мудрості, не рятує від самотності — людині потрібна людина. Книга і комп'ютер— поки що основні джерела інформації, які мирно співіснують, доповнюють одне одного. А що буде далі, на мою думку, покаже час.
1. Бо життя безупинно і невблаганно іде на мене, як хвиля на берег.
2. Ну що ж, стійте собі на місці, спочивайте спокійно.
3. Навіть коли він спокійно лежить і вичісує бліх з рожевого живота, пильнують підрізані вуха, дума широкий лоб і так солідне звисає мокрий язик з ікластої пащі.
4. А вже коли свобідно лишити їй поводи - земля дудніла під нею.
5. Восени мала Парасинка закінчити шістнадцятий рік.
6. Тоді я раптом почув велику тишу.
7. Панський дім стояв похмуро.
8. Стежки зміяться глибоко в житі, їх око не бачить, сама ловить нога.
9. Вона прокинулася лякливо й оглянулася.
10. Несказанно гірке почуття отуманення запанувало нею і скривило болісно її уста.
11. Як добре, що я обкопував їх досі щороку: липовани ніколи нашу хату дурно не минали.
Необхідність висловлювати і передавати інформацію спричинилася до появи мови, писемності, мистецтва, книгодрукування, телебачення, обчислювальної техніки. Завдяки технічному прогресу виникли певні засоби комунікації, а разом з ними — й цінності. Першим проривом у цьому напрямі стала книга, яку споконвіку любили і поважали. Недаремно народ каже: «Книга вчить, як на світі жить», «Книга —джерело життя», «З книгою жити — з добром дружити». Про роль книги в житті людини писали і майстри поетичного слова. Наприклад, Іван Франко казав:
Книги — морська глибина,
Хто в них пірне аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
Тривалий час книга була єдиним і основним джерелом інформації. Пізніше долучилася друкована періодика, потім — телеграф, радіо, телебачення і, нарешті, інтернет. Тож на початку XXI століття книга і комп'ютер є найавторитетнішими джерелами інформації. Сьогодні світ переживає процес бурхливої інформатизації. Сучасний комп'ютер пише музику і вірші, малює, грає у шахи, розмовляє. Недавнє досягнення комп'ютерних технологій — «жива» книга (Living Book), за до якої можна не лише читати текст і переглядати малюнки, а й чути голоси персонажів, «оживляти» ілюстрації, грати в цікаві ігри.
Основною проблемою сьогодні є проблема вибору. Як відрізнити потрібну інформацію від непотрібної, глибоку від поверхневої, корисну від беззмістовної та шкідливої?! Доволі часто знання художньої літератури обмежують гортанням детективів. Уміння вибирати книгу чи знаходити інформацію за до комп'ютера — справжнє мистецтво, яким потрібно оволодіти.
Знання не дає людині щастя і мудрості, не рятує від самотності — людині потрібна людина. Книга і комп'ютер— поки що основні джерела інформації, які мирно співіснують, доповнюють одне одного. А що буде далі, на мою думку, покаже час.
(250 слів)