1 - В (чотири) 2 - Г (безсполучниковий та сполучниковий сурядний і підрядний). 3 - В (тире) 4 - В (Єдиний, хто не втомлюється, – час, а ми живі, нам треба поспішати (Л. Костенко). 5 - А (Брати Блаженки шепотілися між собою, що_ коли треба буде, вони стануть один до одного спинами (О. Гончар). 6. - Б (Серце в нього щеміло, немов хто стискав його в жмені, однак він не міг спинити бажання хоч раз у житті зазнати того щастя (М. Коцюбинський). 7. 1 - кома - ) За тим селом, де в полі бліндажі колись гули залізною луною, щебече дощик, сіє стороною, і мак горить, і колос на межі (А. Малишко). 2 - двокрапка - В) В чорнім горі й журі віру нашу не підтяти: умирають матері, та не вмре ніколи Мати (М. Рильський). 3 - тире - Г) Попадавсь їм багач у руки - вони його оббирали, а попадався вбогий - вони його наділяли (Марко Вовчок). 4 - крапка з комою - А) Попереду йшов пастух зі смолоскипом і освітлював шлях коням, що тягли віз з обох; боків воза йшли опришки, готові підтримати його, щоб не перевернувся на кам’янистій дорозі (В. Гжицький).
Осінь майбуть найкрасивіша пора року. Усі дерева міняються і становляться унікальними особистостями. Так, так, саме особистостями. Адже кожне дерево різне, як і людина. Але найкраща осінь у лісі. Тут можно мобачити розмову дерев. Як гарно падае пожовкле листя... Можно просто зупинитись, підняти голову і дивитись угору. Небо голубе-голубе, воно ледь видніється серед жовто листя. А ось, дивись, ще зелений листочок! Він вирішив зовсім виділитсь з цієї жовтої чудової картини і показати свій особистий характер. Можна так проводити години.. Ходити між дерев и збирати жовті, червоні, зелені листя, аби запам'ятати цю пору року назавжди.
2 - Г (безсполучниковий та сполучниковий сурядний і підрядний).
3 - В (тире)
4 - В (Єдиний, хто не втомлюється, – час, а ми живі, нам треба поспішати (Л. Костенко).
5 - А (Брати Блаженки шепотілися між собою, що_ коли треба буде, вони стануть один до одного спинами (О. Гончар).
6. - Б (Серце в нього щеміло, немов хто стискав його в жмені, однак він не міг спинити бажання хоч раз у житті зазнати того щастя (М. Коцюбинський).
7.
1 - кома - ) За тим селом, де в полі бліндажі колись гули залізною луною, щебече дощик, сіє стороною, і мак горить, і колос на межі (А. Малишко).
2 - двокрапка - В) В чорнім горі й журі віру нашу не підтяти: умирають матері, та не вмре ніколи Мати (М. Рильський).
3 - тире - Г) Попадавсь їм багач у руки - вони його оббирали, а попадався вбогий - вони його наділяли (Марко Вовчок).
4 - крапка з комою - А)
Попереду йшов пастух зі смолоскипом і освітлював шлях коням, що тягли віз з обох; боків воза йшли опришки, готові підтримати його, щоб не перевернувся на кам’янистій дорозі (В. Гжицький).
Осінь майбуть найкрасивіша пора року. Усі дерева міняються і становляться унікальними особистостями. Так, так, саме особистостями. Адже кожне дерево різне, як і людина.
Але найкраща осінь у лісі. Тут можно мобачити розмову дерев. Як гарно падае пожовкле листя... Можно просто зупинитись, підняти голову і дивитись угору. Небо голубе-голубе, воно ледь видніється серед жовто листя. А ось, дивись, ще зелений листочок! Він вирішив зовсім виділитсь з цієї жовтої чудової картини і показати свій особистий характер. Можна так проводити години.. Ходити між дерев и збирати жовті, червоні, зелені листя, аби запам'ятати цю пору року назавжди.