2.Свіжі традиції волі, такі свіжі, що часом трудно було відрізнити сьогодні од вчора, підтримували жевріючу під попелом іскру.
3.Старше покоління, свідок іншого життя, показувало ще на долонях мозолі від шаблі, піднятої в оборону народних і людських прав.
4.Пісня волі, споетизованої, може, в дні лихоліття, чаруючим акордом лунала в серцях молоді, поривала її туди, де ще не чуть кайданів, скованих на людей людьми.
5.На широкі бессарабські степи, вільні, без пана й панщини, рвалась гаряча уява й тягла за собою сотки й тисячі...
Мовний процес кінця XX – початку XXI століття характеризується посиленням ролі неформальних, нелітературних елементів у мовленні. Це виявляється не тільки в нестандартизації розмовної мови, а й у проникненні жаргону до різних стилістичних рівнів – мови засобів масової інформації та художньої літератури.
Основною базою жаргонного шару лексики виступають молодіжні жаргони. Молодіжне спілкування виявляється у буттєвому повсякденному дискурсі, специфікою якого є обмін емоціями та враженнями і намагання максимально скоротити обсяг інформації. При цьому молодь концентрується на власних реаліях, таких як навчання, відпочинок, веселе проводження часу.
Українське жаргонне мовлення залишалося тривалий час поза увагою вчених. Активний розвиток української жаргонології почався у 90-х роках XX століття. Жаргонним мовленням почали цікавитися дослідники як російської (Н. Тропіна, Т. Нікітіна) і англійської (Т. Бєляєва, В. Хом'яков), так і української мов (С. Пиркало, Н. Шовгун. Л. Ставицька, С. Мартос. Т. Кондратюк, Т. Миколенко та ін.). Найяскравішими дослідженнями студентських жаргонів стали розвідки таких мовознавців, як І. Щур та І. Примачик.
Мета роботи – дослідити вживання жаргону в студентському середовищі.
Завдання роботи: Окреслити значення терміна «жаргон»; описати жаргонізми, що побутують у молодіжних колективах; дати стилістичну оцінку явища «жаргону».
Предложения:
1.Вільний дух народу ще тлів під попелом неволі.
2.Свіжі традиції волі, такі свіжі, що часом трудно було відрізнити сьогодні од вчора, підтримували жевріючу під попелом іскру.
3.Старше покоління, свідок іншого життя, показувало ще на долонях мозолі від шаблі, піднятої в оборону народних і людських прав.
4.Пісня волі, споетизованої, може, в дні лихоліття, чаруючим акордом лунала в серцях молоді, поривала її туди, де ще не чуть кайданів, скованих на людей людьми.
5.На широкі бессарабські степи, вільні, без пана й панщини, рвалась гаряча уява й тягла за собою сотки й тисячі...
Найди только грамматическую основу))
Мовний процес кінця XX – початку XXI століття характеризується посиленням ролі неформальних, нелітературних елементів у мовленні. Це виявляється не тільки в нестандартизації розмовної мови, а й у проникненні жаргону до різних стилістичних рівнів – мови засобів масової інформації та художньої літератури.
Основною базою жаргонного шару лексики виступають молодіжні жаргони. Молодіжне спілкування виявляється у буттєвому повсякденному дискурсі, специфікою якого є обмін емоціями та враженнями і намагання максимально скоротити обсяг інформації. При цьому молодь концентрується на власних реаліях, таких як навчання, відпочинок, веселе проводження часу.
Українське жаргонне мовлення залишалося тривалий час поза увагою вчених. Активний розвиток української жаргонології почався у 90-х роках XX століття. Жаргонним мовленням почали цікавитися дослідники як російської (Н. Тропіна, Т. Нікітіна) і англійської (Т. Бєляєва, В. Хом'яков), так і української мов (С. Пиркало, Н. Шовгун. Л. Ставицька, С. Мартос. Т. Кондратюк, Т. Миколенко та ін.). Найяскравішими дослідженнями студентських жаргонів стали розвідки таких мовознавців, як І. Щур та І. Примачик.
Мета роботи – дослідити вживання жаргону в студентському середовищі.
Завдання роботи: Окреслити значення терміна «жаргон»; описати жаргонізми, що побутують у молодіжних колективах; дати стилістичну оцінку явища «жаргону».