Скласти 5 речень, в яких були б головні і всі другорядні члени речення ( підмет, присудок, означення, додаток, обставина). Увести в кожне речення один фразеологізм: зачепити за живе, допікати до живого, собаку з!істи, хапати дрижаки, пропустити повз вуха
напевно, кожен із нас вже задумувався про те, що він буде робити після закінчення університету. у кожного є якийсь план дій або ж уже готовий «сценарій життя», і у всіх він різний. кожна людина уявляє майбутнє по різному, але всі наші з вами шляхи є пов’язані, бо ми живемо в одній країні – україні, і хотілося б, щоб наше майбутнє було хоча б наближено таким, яким ми його собі уявляємо.
зараз від багатьох людей можна почути різні песимістичні прогнози про майбутнє україни, і, мені здається, що до них варто прислухатись, але не для того, щоб їх прийняти, а для того, щоб не допустити їх здійснення.
нашу націю сотнями років гнобили інші держави, цим самим деморалізовуючи народ та пригнічуючи українську гідність. у різні часи по- різному жилось українцям, але ми завжди змушували загарбників пам’ятати про себе, як про справжню націю, яка живе на своїй богом даній землі і не є просто статистичними цифрами про заселення центральної європи. боротьба за незалежність тривала завжди, починаючи від падіння київської русі і закінчуючи сьогоднішніми днями.
нещодавно один з відомих істориків україни виступив зі своїм баченням сучасного та майбутнього україни, де порівняв нашу державу з слимаком, який рухається дуже повільно, але впевнено. україна за недавній час втратила дуже багато шансів та можливостей, і, деколи здається, що вона майже нікуди не рухається або ж рухається назад. прийшов час, коли ми самі повинні вирішувати за себе та обирати своє майбутнє. зараз, через 19 років незалежності, вже з’явилось нове покоління людей, свідомість яких вільна від почуття національної неповноцінності та меншості у порівнянні з іншими – це ми! ми – майбутнє україни! жоден з нас не повинен залишатись пасивним і перекладати свої обов’язки та відповідальність на інших.