1. Хто б це не був, але це моя рідня. Та я дуже пишаюся ними. Вони все робили щоб мені стало як умога краще, підтримували, веселили. И я дуже пишаюсь що потрапила в цю сім'ю а не в іншу.
2. Я поважаю людей які підтримуют кожного, дают совіти. Які ніколи не будуть тобі брехати або обговорювати тебе за спиною, як це роблять інші. Я поважаю людей які терпять мій характер, та коли ми сваримося то ми розуміємо потім що були не праві. І весь час у сваркі румієте що потім ви колись помиритеся. А люди які не можуть терпіти чийсь характер просто бросают самого близького чоловіка.
3. Яку людиною ми називаємо шляхетною? Шляхетна людина - це насамперед моральна людина, добре вихована, совісна людина, така, яка добре ставиться до інших. До того ж, шляхетна людина буде добре поводитися завжди, а не тільки тоді, коли на неї хтось дивиться - тому що у шляхетної людини є совість.
Наприклад, шляхетна людина до незнайомцю, якого ніколи більше не побачить - і піде, навіть не сказавши свого імені, бо не очікує подяки.
Шляхетна людина не скористується чужою помилкою на свою користь, навіть якщо про це ніхто не буде знати. Наприклад, якщо продавець помилився і дав здачі більше, ніж треба, така людина поверне зайві гроші.
4. Найліпше щоб він не говорив за моємо спиною. Мені здається кожна людина по своєму найкраща.
Якщо би з мови зникли прикметники, не існувало б таких творів, як етюд, адже справжній опис природи без прикметників неможливий. Слова б не набували барв, емоцій та почуттів. Фактично прикметник - це опис слова, і якби його не стало, текст був би манірним набором слів, з яких виходить речення. Такі твори, як "Лось" Євгена Гуцала набули б сірих тонів, адже такі оповідання, як правило, є багато яскравих прикметників. Вірші і не були б віршами, адже поезія без опису не може існувати. Отож прикметник - це частина мови, яку неможливо замінити.
1. Хто б це не був, але це моя рідня. Та я дуже пишаюся ними. Вони все робили щоб мені стало як умога краще, підтримували, веселили. И я дуже пишаюсь що потрапила в цю сім'ю а не в іншу.
2. Я поважаю людей які підтримуют кожного, дают совіти. Які ніколи не будуть тобі брехати або обговорювати тебе за спиною, як це роблять інші. Я поважаю людей які терпять мій характер, та коли ми сваримося то ми розуміємо потім що були не праві. І весь час у сваркі румієте що потім ви колись помиритеся. А люди які не можуть терпіти чийсь характер просто бросают самого близького чоловіка.
3. Яку людиною ми називаємо шляхетною? Шляхетна людина - це насамперед моральна людина, добре вихована, совісна людина, така, яка добре ставиться до інших. До того ж, шляхетна людина буде добре поводитися завжди, а не тільки тоді, коли на неї хтось дивиться - тому що у шляхетної людини є совість.
Наприклад, шляхетна людина до незнайомцю, якого ніколи більше не побачить - і піде, навіть не сказавши свого імені, бо не очікує подяки.
Шляхетна людина не скористується чужою помилкою на свою користь, навіть якщо про це ніхто не буде знати. Наприклад, якщо продавець помилився і дав здачі більше, ніж треба, така людина поверне зайві гроші.
4. Найліпше щоб він не говорив за моємо спиною. Мені здається кожна людина по своєму найкраща.
Отож прикметник - це частина мови, яку неможливо замінити.