Я часто чув вислови: "Не посором свого імені", "Гідно збережи своє ім'я", "Щоб і пляма на твоє ім'я не впала". Чув, та ніколи не звертав уваги на глибину їх змісту. Але ось одного разу почув сказане на адресу знайомого: "Він дорожить сімейним іменем", і мені відкрилася споконвічна мудрість: найдорожче у людини — ім'я як синонім честі, як твоє духовне єство, твоя святиня.
Скільки людина існує як цивілізована особистість, стільки, мабуть, існує і поняття честі. Це вона, честь, не дозволяла коритися ворогам, уникати полону, віддаючи перевагу смерті. Це за честь рідної України боролися її сини під час татаро-монгольської навали. Це честь свого поневоленого народу відстоювали запорозькі козаки у визвольній війні 1648-1654 років, молоді українці, загиблі під Крутами 1918 року, тисячі українців — воїнів Великої Вітчизняної війни. Я думаю, що поруч з безмежною любов'ю до рідної землі в їхніх серцях сяяло гасло честі, суто особистої та загальнонародної.
Що ж таке честь? Я її розумію як усвідомлену власну гідність (і не тільки власну), що викликає повагу з боку інших, бажання наслідувати та йти за тобою. Я думаю, що недарма поняття честі людини стоїть поруч з її ім'ям, бо власне ім'я — це те, що виділяє людину серед інших, індивідуалізує її. Дитина народилася — і їй дається ім'я; вона дорослішає, починає розуміти, що всі її вчинки називаються саме її ім'ям, тому вона повинна відповідати за них особисто. А відповідати за свої вчинки — значить весь час жити за нормами загальнолюдської моралі, що з дідів-прадідів через покоління дійшла до тебе. Я впевнений, що лише тоді людина живе по честі, коли весь час, кожної хвилини свого життя, у кожному вчинку керується чесними правилами загального буття.
- привіт дідусю, мені тебе бракуало як ти себе почуваеш? - Привіт онуку, мені теж, не пилося, не їлося, не спалося, не лежалося, я дуже переживав за тебе - я преніс тут тобі пару речей - а ну показуй скоріше, мені дуже цікаво! -я приніс тобі ліки які ти просив - ой це дуже добре велике дякую - але це ще не все - справді? - так! Дивись які я гарні окуляри тобі купив, а все для того щоб ти зміг прочитати новий випуск твого улюбленого журналу який я теж тобі придбав - я дуже тобі дякую мені дуже приємно! Не хочешь щось поїсти? - ні дякую, доречі я тобі ще купив харчів на тиждень, все як ти полюбляешь. - Я дуже сильно тобі вдячний, ти мене дуже сильно балуєшь. Приходь жо мене частіше буду тебе з нетерпінням чекати.
Добре ім'я — найкраще багатство
Я часто чув вислови: "Не посором свого імені", "Гідно збережи своє ім'я", "Щоб і пляма на твоє ім'я не впала". Чув, та ніколи не звертав уваги на глибину їх змісту. Але ось одного разу почув сказане на адресу знайомого: "Він дорожить сімейним іменем", і мені відкрилася споконвічна мудрість: найдорожче у людини — ім'я як синонім честі, як твоє духовне єство, твоя святиня.
Скільки людина існує як цивілізована особистість, стільки, мабуть, існує і поняття честі. Це вона, честь, не дозволяла коритися ворогам, уникати полону, віддаючи перевагу смерті. Це за честь рідної України боролися її сини під час татаро-монгольської навали. Це честь свого поневоленого народу відстоювали запорозькі козаки у визвольній війні 1648-1654 років, молоді українці, загиблі під Крутами 1918 року, тисячі українців — воїнів Великої Вітчизняної війни. Я думаю, що поруч з безмежною любов'ю до рідної землі в їхніх серцях сяяло гасло честі, суто особистої та загальнонародної.
Що ж таке честь? Я її розумію як усвідомлену власну гідність (і не тільки власну), що викликає повагу з боку інших, бажання наслідувати та йти за тобою. Я думаю, що недарма поняття честі людини стоїть поруч з її ім'ям, бо власне ім'я — це те, що виділяє людину серед інших, індивідуалізує її. Дитина народилася — і їй дається ім'я; вона дорослішає, починає розуміти, що всі її вчинки називаються саме її ім'ям, тому вона повинна відповідати за них особисто. А відповідати за свої вчинки — значить весь час жити за нормами загальнолюдської моралі, що з дідів-прадідів через покоління дійшла до тебе. Я впевнений, що лише тоді людина живе по честі, коли весь час, кожної хвилини свого життя, у кожному вчинку керується чесними правилами загального буття.
- Привіт онуку, мені теж, не пилося, не їлося, не спалося, не лежалося, я дуже переживав за тебе
- я преніс тут тобі пару речей
- а ну показуй скоріше, мені дуже цікаво!
-я приніс тобі ліки які ти просив
- ой це дуже добре велике дякую
- але це ще не все
- справді?
- так! Дивись які я гарні окуляри тобі купив, а все для того щоб ти зміг прочитати новий випуск твого улюбленого журналу який я теж тобі придбав
- я дуже тобі дякую мені дуже приємно! Не хочешь щось поїсти?
- ні дякую, доречі я тобі ще купив харчів на тиждень, все як ти полюбляешь.
- Я дуже сильно тобі вдячний, ти мене дуже сильно балуєшь. Приходь жо мене частіше буду тебе з нетерпінням чекати.