серед херсонських степів на високому кургані застигла відлита в бронзі бойова тачанка часів громадянської війни: стрімкий вітер атаки злив невід’ємлено четвірку коней, тачанку з кулеметом і трійкою червоноармійців.
жителі каховки і ті, хто своїми очима бачив тачанки в бою поблизу рідного міста, і ті хто знає про них з розповідей, вважали , музейного експонату недостатньо для увічнення тих героїчних подій, котрі відбулися на їх землі під час громадянської війни. так народилася думка про спорудження в степу під каховкою монумента «легендарна тачанка».
попереднім рішенням було встановити на постаменті оригінал тачанки, як ставлять танки та самохідні артилерійські установки. але потім стало ясно, що такий, позбавлений монументальності і широкого художнього узагальнення пам’ятник просто загубиться в каховських степах, а головне не зможе гідно відбити події, що тут відбувалися, увічнити подвиг народу в громадянській війні.
влітку 1920 року півнична таврія стала ареною жорстоких боїв. в ніч з 6 на 7 серпня червоні частини подолали водну перешкоду і закріпилися на лівому березі, поклавши початок створенню легендарного каховського плацдарму площею 216 квадратних кілометрів, котрому випало відіграти вирішальну роль у розгромі врангельців. битва за каховський плацдарм увійшла в історію збройних сил срср як перша класична оборонна операція молодої червоної армії. вона була блискуче проведена командуванням каховського укріпрайону на чолі в.к.блюхером, нагородженим за цю операцію орденом червоного прапора.
відгриміла громадянська війна. минули десятиріччя, та народ не забуває своїх героїв. напередодні святкування 50 – річчя великого жовтня, партійні та радянські органи, громад кість каховського району звернулися до трударів з пропозицією взяти участь у створенні монумента «легендарна тачанка». колгоспи, радгоспи переказали кошти на будівництво пам’ятника. загальна сума перевищила 380 тисяч карбованців. замовлення взяв колектив талановитих фахівців з ленінграда – скульптори ю.н.лоховінін, л.а.родіонов, л.л.михайльонок та архітектор е.м.полторацький.
в роботі над монументом автори використали широкий історичний матеріал з фондів музею історії каховки, спогади учасників боїв під каховкою на просторах північної таврії, штурму перекопа в.я.ушатського, я.т.савченка, і.г.новікова, і.і.озоліна і багатьох інших, котрі своїми надали неоціненну . консультували скульпторів і легендарні герої громадянської війни маршал радянського союзу с.м.будьонний та к.є.ворошилов. вони зробили ряд уточнень, що дозволило скульпторам добитися кращої динамічності пам’ятника.
лише той, хто воював на кулеметних тачанках, знає, як нелегко підняти четвірку коней в один стиль бігу: галоп, рись, кар’єр. якщо цього не зробити, тачанка не зрушить з місця – різнобою в бігу вона не терпить. в той же час автори знали, якщо зобразити четвірку коней, що мчать одним алюром, пам’ятник втратить динамічність.
объяснение:
серед херсонських степів на високому кургані застигла відлита в бронзі бойова тачанка часів громадянської війни: стрімкий вітер атаки злив невід’ємлено четвірку коней, тачанку з кулеметом і трійкою червоноармійців.
жителі каховки і ті, хто своїми очима бачив тачанки в бою поблизу рідного міста, і ті хто знає про них з розповідей, вважали , музейного експонату недостатньо для увічнення тих героїчних подій, котрі відбулися на їх землі під час громадянської війни. так народилася думка про спорудження в степу під каховкою монумента «легендарна тачанка».
попереднім рішенням було встановити на постаменті оригінал тачанки, як ставлять танки та самохідні артилерійські установки. але потім стало ясно, що такий, позбавлений монументальності і широкого художнього узагальнення пам’ятник просто загубиться в каховських степах, а головне не зможе гідно відбити події, що тут відбувалися, увічнити подвиг народу в громадянській війні.
влітку 1920 року півнична таврія стала ареною жорстоких боїв. в ніч з 6 на 7 серпня червоні частини подолали водну перешкоду і закріпилися на лівому березі, поклавши початок створенню легендарного каховського плацдарму площею 216 квадратних кілометрів, котрому випало відіграти вирішальну роль у розгромі врангельців. битва за каховський плацдарм увійшла в історію збройних сил срср як перша класична оборонна операція молодої червоної армії. вона була блискуче проведена командуванням каховського укріпрайону на чолі в.к.блюхером, нагородженим за цю операцію орденом червоного прапора.
відгриміла громадянська війна. минули десятиріччя, та народ не забуває своїх героїв. напередодні святкування 50 – річчя великого жовтня, партійні та радянські органи, громад кість каховського району звернулися до трударів з пропозицією взяти участь у створенні монумента «легендарна тачанка». колгоспи, радгоспи переказали кошти на будівництво пам’ятника. загальна сума перевищила 380 тисяч карбованців. замовлення взяв колектив талановитих фахівців з ленінграда – скульптори ю.н.лоховінін, л.а.родіонов, л.л.михайльонок та архітектор е.м.полторацький.
в роботі над монументом автори використали широкий історичний матеріал з фондів музею історії каховки, спогади учасників боїв під каховкою на просторах північної таврії, штурму перекопа в.я.ушатського, я.т.савченка, і.г.новікова, і.і.озоліна і багатьох інших, котрі своїми надали неоціненну . консультували скульпторів і легендарні герої громадянської війни маршал радянського союзу с.м.будьонний та к.є.ворошилов. вони зробили ряд уточнень, що дозволило скульпторам добитися кращої динамічності пам’ятника.
лише той, хто воював на кулеметних тачанках, знає, як нелегко підняти четвірку коней в один стиль бігу: галоп, рись, кар’єр. якщо цього не зробити, тачанка не зрушить з місця – різнобою в бігу вона не терпить. в той же час автори знали, якщо зобразити четвірку коней, що мчать одним алюром, пам’ятник втратить динамічність.
. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть дієприк-
1. Цікаво було виглядати з-за тину гаючи за лінивим жит-
ям вулички порослої посірілим від спеки* споришем (А. Дімаров).
Дід похиливши голову сидів на ганку обвитому диким виноградом
О. Костенко). 3. Сашко помітив у землі маленьку ямку сховану в гус-
ній траві і в ній затишне гніздечко вимощене з трав'яних стебел
Б. Комар). 4. Уночі йдучи звідкись чи кудись раптом згадаєш про небо
Є. Гуцало). 5. Лунає пісня вереснем почата у світлих стінах вибілених
хат (М. Боровко).
Объяснение:
1. Цікаво було виглядати з-за тину гаючи за лінивим жит-
ям вулички порослої посірілим від спеки* споришем (А. Дімаров).
Дід, похиливши голову, сидів на ганку, обвитому диким виноградом
О. Костенко). 3. Сашко помітив у землі маленьку ямку, сховану в гус-
ній траві, і в ній затишне гніздечко вимощене з трав'яних стебел
Б. Комар). 4. Уночі йдучи звідкись чи кудись, раптом згадаєш про небо
Є. Гуцало). 5. Лунає пісня, вереснем почата у світлих стінах вибілених
хат (М. Боровко).