моя мама ніколи недозволить мені купити цю іграшку!я ніяк неможу зробити домашне завдання.василь мені не до смаку.я не зовсім зрозуміла цей матеріал.мені сидіти за ціею партою не високо ,а низько.моя сестра щоденно займаеться спортом.на роботи мій тато працює сумлінно.на уроках української мови я веду себе схвильовано.мені важко дається математіка.вчителя дохідливо пояснюють матеріал.
1.Мій друг занадто вразлива людина. 2.Так гарно на вулиці весною,все цвіте та пахне. 3.Моя бабуся ставиться до мами по-материнському. 4.Надзвичайно красиві були квіти в моєму саду.5. Щороку я відпочиваю на морі. 6.Здалеку до мене приїхали друзі. 7.Наперекір своїй мамі, я пішла гуляти. 8.Весело мені було гуляти в нашому дворі.9.Найдорожче , що в мене є — це ти .10.Нікуди не можу подітися від любові до тебе. ну как))
Уже на порозі затишної оселі моєї бабусі я вловлюю запах пиріжків. Ох, ці пиріжки! Вони такі смачнючі! Ми всі її онуки тільки й мріємо скоріше приїхати до неї в гості на пиріжки. Бо її пиріжки, на наше переконання, — це неперевершений кулінарний витвір мистецтва. Бабуся знає, як ми полюбляємо її пиріжки, тому завжди до нашого приїзду намагається приготувати чималенько.
Мені приємно гати, як бабуся готує цей неповторний виріб з неземним смаком. Спершу вона готує запарку з молока, борошна, цукру та дріжджів. Поки запарка настоюється, щоб почати підходити, тобто мають з'явитися бульбашки, вона готує "поле діяльності". Усе з кухонного столу прибирається, бо віднині на цьому плацдармі будуть з'являтися пухкенькі, пахучі, візерунчасті пиріжечки. Бабуся кожен пиріжок прикрашає то листочком, то колосочком, то зубчиками, то якимись квіточками.
Я помітила, що бабуся завжди вдягає чистенький білий фартушок, ніби готується до якогось святкового дійства. А ще вона посміхається до кожного пиріжка ще й примовляє: "От славний козачок! А ходи-но до свого війська!" — і саджає його в рядочок до інших на лист. Коли стрункі ряди пиріжків — козачків заповнені, вона змащує їх яйцем, збитим із молоком. До того ж робить це великою гусячою пір'їною.
Для мене це якесь чародійство: і пір'їна, і примовляння бабусі, і її святковий вигляд. Може, тому й пиріжки такі смачні — пресмачні.
моя мама ніколи недозволить мені купити цю іграшку!я ніяк неможу зробити домашне завдання.василь мені не до смаку.я не зовсім зрозуміла цей матеріал.мені сидіти за ціею партою не високо ,а низько.моя сестра щоденно займаеться спортом.на роботи мій тато працює сумлінно.на уроках української мови я веду себе схвильовано.мені важко дається математіка.вчителя дохідливо пояснюють матеріал.
1.Мій друг занадто вразлива людина.
2.Так гарно на вулиці весною,все цвіте та пахне.
3.Моя бабуся ставиться до мами по-материнському.
4.Надзвичайно красиві були квіти в моєму саду.5. Щороку я відпочиваю на морі.
6.Здалеку до мене приїхали друзі.
7.Наперекір своїй мамі, я пішла гуляти.
8.Весело мені було гуляти в нашому дворі.9.Найдорожче , що в мене є — це ти .10.Нікуди не можу подітися від любові до тебе. ну как))
Уже на порозі затишної оселі моєї бабусі я вловлюю запах пиріжків. Ох, ці пиріжки! Вони такі смачнючі! Ми всі її онуки тільки й мріємо скоріше приїхати до неї в гості на пиріжки. Бо її пиріжки, на наше переконання, — це неперевершений кулінарний витвір мистецтва. Бабуся знає, як ми полюбляємо її пиріжки, тому завжди до нашого приїзду намагається приготувати чималенько.
Мені приємно гати, як бабуся готує цей неповторний виріб з неземним смаком. Спершу вона готує запарку з молока, борошна, цукру та дріжджів. Поки запарка настоюється, щоб почати підходити, тобто мають з'явитися бульбашки, вона готує "поле діяльності". Усе з кухонного столу прибирається, бо віднині на цьому плацдармі будуть з'являтися пухкенькі, пахучі, візерунчасті пиріжечки. Бабуся кожен пиріжок прикрашає то листочком, то колосочком, то зубчиками, то якимись квіточками.
Я помітила, що бабуся завжди вдягає чистенький білий фартушок, ніби готується до якогось святкового дійства. А ще вона посміхається до кожного пиріжка ще й примовляє: "От славний козачок! А ходи-но до свого війська!" — і саджає його в рядочок до інших на лист. Коли стрункі ряди пиріжків — козачків заповнені, вона змащує їх яйцем, збитим із молоком. До того ж робить це великою гусячою пір'їною.
Для мене це якесь чародійство: і пір'їна, і примовляння бабусі, і її святковий вигляд. Може, тому й пиріжки такі смачні — пресмачні.