Як я люблю свій рідний край... Не можна навіть уявити мене без цього неймовірно красивого дива. Ось, літній вечір. Прохолода дує з трішки видчиненого віконця. Коли я дивлюся туди, я бачу таку картину: Журавель летить до своїх пташенят широко розправив крила... Навіть не летить,а мчить. Мабуть дуже голодні пташенята. Я побачив,що гніздо журавля не так і далеко від мого будинку,треба буде якось поблизу подивитися. Також мій погляд залучила красива лужайка. Вона була вкрита квітами,не мов би веселка... Мені здається літо - найчарівніша,і найкрасивіша пора року.
1. може, вийшла русалонька матері шукати, а може, жде козаченька, щоб залоскотати. 2. отже, багато чого їм невідомо . 3. у статті я, звичайно, не охоплюю всіх проблем розвитку української мови. 4. погодою у нас на сінокосі, казали, щось років з півтораста завідувала ворона . 5. на щастя, дитина скоро заспокоїлась і затихла . 6. повертатися додому нам, по-перше, пізно, а по-друге, небезпечно 7. дядько роман, певна річ, тільки вдавав, що нікого не помітив. 8. безперечно, вам тут усе незнайоме, дивне
