Знову настала зима... Всі дерева скинули свої листяні сукні та одягнулись в білосніжні шубки, які їм подарував снігопад. А навкруги біло, біло... В лісі ні хто не пошевельнеться - всі сплять. Тільки коли пройде вночі метелиця, яка замете всі сліди пригод, настане ранок. Сніг переливається під проміннями сонця, що здаються такими теплими та ніжними. Можна почути як трішки почала бігти в тоненький річці водичка. І в таку чудову погоду защебетали пташки, чути як бавляться зайчики. Але ще рано покидати зимі ці краї. Пройде день-два й знову наступить тиша, все засне, аж поки не прийде весна.
Осінь - це чудесна пора року, коли все навкруги наповнюється золотим кольором. Все живе готується до довгого зимового сну. На подвір'ї повітря пахне щойно минувшим осіннім дощем. В садах час збирати урожай, за яким ми старанно доглядали. Якщо в цей час поїхати за місто, то можна почути, як прощаються птахи перед далекою подорожжю. Як шумить вже посохла пшениця. В цей час уже на жаль не почути жужання бджоли, яка працювала все літо аби ми могли насолодитися холодною зимою її медом. В лісі багато звірів робить запаси на зиму і готується до сну. Приємним моментом осені також є збирання грибів. Саме для цього багато сімей збираються на вихідні разом, щоб провести останні осінні дні в лісі подалі від галасливого міста. Я люблю осінь за її спокій та за те що можна сісти перед вікном з гарячою чашкою чаю гати за тим як червоне листя танцює прощальний вальс.
