Давнє слов'янське особове ім'я від прикметника маль - 'малий, невеликий, дрібний'. Однак ім'я могло постати також шляхом усічення від таких двоосновних імен, як Малодобрь, Маломиръ, Малославь, Маловуй і т. п. (Демчук Праслов'янські 108).Найдавніша згадка імені Мал походить із 945 р.: «да поиди за князь нашъ Маль, бѣ бо имя ему Маль князю Дьрьв- ску» (ПСРЛ I 56); деревлянський князь Маль родом із м. Любеча, що біля Києва, він же і Малко Любчанинъ (ЛР ЗО- 33, 491; Туп 242). Пізніші згадки імені приносять пам'ятки XV - XVIII ст. Напр., 1465: Mat Tarhowka (AGZ XIX 2500); 1649: козак Чигиринського полку Малъ Корєнний (РВЗ 43).Від імені утворено багато похідних, як Малик, Малыш, Малко, Малій, Малю- та..., а також патронімів, як Малович, Маленко, Малечкович... Пор. ще 1565: Хведоръ Малевичъ - ратненський міщанин, Игнатъ Маловичъ (Арх ЮЗР ѴІІ/2 273, 307); 1565.
Коні - дуже гарні і розумні створіння. Коні були одомашнені кілька тисяч років тому. Існує багато порід коней, які виглядають по-різному. Наприклад, арабські коні, що беруть участь у перегонах, легші і витонченіші за першеронів - дуже сильних коней, що можуть везти вози з важким вантажем. На кінцівках у коня не пальці, а копита, на які зазвичай цвяхами набивають підкови. Кінь вкритий короткою гладкою шерстю, має гриву - вертикальну смугу довгого волосся на шії - та хвіст з довгого волосся.
Забарвлення конячої шкіри називають "окрас коня" або "масть коня". Мастей дуже багато: є вороні, білі, гніді, руді, солові, ігреневі, саврасі, чалі коні, тощо. Якщо на сірій шкірі коня є багато світлих плям, кажуть, що кінь "сірий у яблуках". Колір гриви та хвоста коня може теж бути різним. Якого б окрасу кінь не був, він завжди гарний.
Давнє слов'янське особове ім'я від прикметника маль - 'малий, невеликий, дрібний'. Однак ім'я могло постати також шляхом усічення від таких двоосновних імен, як Малодобрь, Маломиръ, Малославь, Маловуй і т. п. (Демчук Праслов'янські 108).Найдавніша згадка імені Мал походить із 945 р.: «да поиди за князь нашъ Маль, бѣ бо имя ему Маль князю Дьрьв- ску» (ПСРЛ I 56); деревлянський князь Маль родом із м. Любеча, що біля Києва, він же і Малко Любчанинъ (ЛР ЗО- 33, 491; Туп 242). Пізніші згадки імені приносять пам'ятки XV - XVIII ст. Напр., 1465: Mat Tarhowka (AGZ XIX 2500); 1649: козак Чигиринського полку Малъ Корєнний (РВЗ 43).Від імені утворено багато похідних, як Малик, Малыш, Малко, Малій, Малю- та..., а також патронімів, як Малович, Маленко, Малечкович... Пор. ще 1565: Хведоръ Малевичъ - ратненський міщанин, Игнатъ Маловичъ (Арх ЮЗР ѴІІ/2 273, 307); 1565.
Коні - дуже гарні і розумні створіння. Коні були одомашнені кілька тисяч років тому. Існує багато порід коней, які виглядають по-різному. Наприклад, арабські коні, що беруть участь у перегонах, легші і витонченіші за першеронів - дуже сильних коней, що можуть везти вози з важким вантажем. На кінцівках у коня не пальці, а копита, на які зазвичай цвяхами набивають підкови. Кінь вкритий короткою гладкою шерстю, має гриву - вертикальну смугу довгого волосся на шії - та хвіст з довгого волосся.
Забарвлення конячої шкіри називають "окрас коня" або "масть коня". Мастей дуже багато: є вороні, білі, гніді, руді, солові, ігреневі, саврасі, чалі коні, тощо. Якщо на сірій шкірі коня є багато світлих плям, кажуть, що кінь "сірий у яблуках". Колір гриви та хвоста коня може теж бути різним. Якого б окрасу кінь не був, він завжди гарний.