Кожна людина має талант до чогось, але його потрібно постійно розвивати і вдосконалювати. У Оксани Вакулко із Зносич здібності до написання віршів проявилися з у ранньому дитинстві. Вдосконалює їх щоденним читанням різноманітної літератури. Окрім того вона активно працює над собою, позаяк прагне досягти мети поставленої у минулому. Народилася у відомій в селі сім’ї. Мама Світлана Дмитрівна вчителює у місцевій одинадцятирічці, тато Іван Володимирович довгий час працював у СГПП «Маяк», наразі їздить на заробітки. Вчителем в порадником для дівчини є рідний дідусь Дмитро, який свого часу також трудився на освітянській ниві, був головою територіальної громади. З гордістю говорить і про рідну сестру Олесю, яка закінчила Сарненську музичну школу по класу фортепіано навчається у рівному. Оксана завжди ставить собі у приклад старшу сестру, адже вона дуже працьовита, наполеглива, відповідальна. Гарно відзивається і про найкращу подругу Юлію Вакулко, яка ніколи не залишить в білі, завжди допомагає.
Те, що донька має поетичний дар батьки помітили давно. Підтримували у починаннях, допомагали при потребі. У школі Оксана одразу заявила про себе хороші знання - це лише частина її успіху. Дівчина активно брала участь у різноманітних конкурсах, святкових вечорах, що проводилися на теренах школи. Завдячує у своєму життя великому наставнику і педагогові, директору Зносицької ЗОШ І-ІІІ ступенів Тетяні Вакулко. За її словами Тетяна Петрівна завжди йшла їй на зустріч і постійно наголошувала, що до поставленої мети треба йти чистою дорогою. Таланту цієї милої, пройнятої лагідністю дівчини може позаздрити кожен, адже вона вже має рукописну збірку, яку планує випустити у світ. Окрім того неодноразово друкувалася у «Сарненських новинах». Усі свої думки, переживання вона переносить на аркуш паперу. Описує переважно пор року, природу, рідне село. Багато віршів присвятила пам’яті Тараса Шевченка. У її поезіях випромінюється велика любов, доброта, щирість. У дитинстві Оксана мріяла бути модельєром, нині планує піти стежкою матері та дідуся . І хоч цього річ закінчила лише 9 класів, переконана, що ця спеціальність справжнє покликання її душі та серця. Утім неодноразово задумувалася й над професією журналіста. Але якою стежкою не пішла б у житті, вважає, що розум і знання потрібні усюди. Під час літніх канікул Оксана ніколи не сидить без діла, присвячує усю себе улюбленій справі, допомагає батькам по господарству. Ходить з друзями на прогулянки до річки, лісу.
Кожна людина має свою мрію, однак щоб мрія здійснилась, треба встановити мету у житті. Деякі люди нехтують цим і починают несправедливо йти до мети, шляхом обману. На мою думку, вислів "До чистої мети треба йти чистою дорогою" означає, будувати свою мрію, та встановлювати мету треба так, щоб нікому не заважати, йти мирним шляхом. Але в нашому житт гается й таке, що наглість, жадність, скупість, несправедливість іноді перемагае, та ніхто не знає що очікуе ту людину яка побудувала свою мрію несправедливо. Іноді буває таке, що людина на первий погляд достигла своеї мети, здійснилась ії мрія, але людина не почуває себе щасливою, тому що йшла до мети в руці тримаючи наглість, жадність, та з часом все те що виплеснуто повертается у подвійному розмірі. Тому цей вислів наполягае на тому щоб, йти до своєї мети не треба чинити негідних вчинків, щоб не було почуття провини.
Кожна людина має талант до чогось, але його потрібно постійно розвивати і вдосконалювати. У Оксани Вакулко із Зносич здібності до написання віршів проявилися з у ранньому дитинстві. Вдосконалює їх щоденним читанням різноманітної літератури. Окрім того вона активно працює над собою, позаяк прагне досягти мети поставленої у минулому. Народилася у відомій в селі сім’ї. Мама Світлана Дмитрівна вчителює у місцевій одинадцятирічці, тато Іван Володимирович довгий час працював у СГПП «Маяк», наразі їздить на заробітки. Вчителем в порадником для дівчини є рідний дідусь Дмитро, який свого часу також трудився на освітянській ниві, був головою територіальної громади. З гордістю говорить і про рідну сестру Олесю, яка закінчила Сарненську музичну школу по класу фортепіано навчається у рівному. Оксана завжди ставить собі у приклад старшу сестру, адже вона дуже працьовита, наполеглива, відповідальна. Гарно відзивається і про найкращу подругу Юлію Вакулко, яка ніколи не залишить в білі, завжди допомагає.
Те, що донька має поетичний дар батьки помітили давно. Підтримували у починаннях, допомагали при потребі. У школі Оксана одразу заявила про себе хороші знання - це лише частина її успіху. Дівчина активно брала участь у різноманітних конкурсах, святкових вечорах, що проводилися на теренах школи. Завдячує у своєму життя великому наставнику і педагогові, директору Зносицької ЗОШ І-ІІІ ступенів Тетяні Вакулко. За її словами Тетяна Петрівна завжди йшла їй на зустріч і постійно наголошувала, що до поставленої мети треба йти чистою дорогою. Таланту цієї милої, пройнятої лагідністю дівчини може позаздрити кожен, адже вона вже має рукописну збірку, яку планує випустити у світ. Окрім того неодноразово друкувалася у «Сарненських новинах». Усі свої думки, переживання вона переносить на аркуш паперу. Описує переважно пор року, природу, рідне село. Багато віршів присвятила пам’яті Тараса Шевченка. У її поезіях випромінюється велика любов, доброта, щирість. У дитинстві Оксана мріяла бути модельєром, нині планує піти стежкою матері та дідуся . І хоч цього річ закінчила лише 9 класів, переконана, що ця спеціальність справжнє покликання її душі та серця. Утім неодноразово задумувалася й над професією журналіста. Але якою стежкою не пішла б у житті, вважає, що розум і знання потрібні усюди. Під час літніх канікул Оксана ніколи не сидить без діла, присвячує усю себе улюбленій справі, допомагає батькам по господарству. Ходить з друзями на прогулянки до річки, лісу.