Моя кімната невелика, але дуже затишна. мені дуже приємно і зручно тут, бо є все, що мені необхідно. кімната квадратної форми, дуже світла, тому що велике вікно виходить на південь. перед вікном стоїть тасьмовий стіл з настільною лампою, поряд з нею — підставка для ручок і олівців. у шухлядах столу я зберігаю зошити та інші шкільні речі. біля столу — стілець, на якому я сиджу, коли роблю є завдання. коло правої стіни поряд зі столом — книжкові полиці з моїми улюбленими книжками і шкільними підручниками. далі — шафа для одягу. з іншого боку вікна розташований мій спортивний куточок — шведська стінка, поперечина, на якій можна підтягуватися, щоб тренувати руки, а також шкіряна боксерська "груша". тут я роблю ранкову зарядку. біля цієї ж стіни стоїть моє ліжко, точніше, розкладений диван. коли до мене приходять друзі, його можна скласти, щоб зручно було сидіти. на стіні над диваном висить невеличкий килим. постільна білизна зберігається в комоді, що стоїть у кутку. на комоді сидять мої пухнасті м'які друзі: ведмедик, заєць та собака з одним вухом. на стіні над комодом — кілька моїх малюнків. на підлозі лежить килим сіро-зеленого кольору. шпалери на стінах кімнати світло-зелені, меблі зі світлого дерева. ось такий у мене в кімнаті інтер'єр.
Відповідь:
1. У печі щось бухнуло зашипіло засичало (М. Коцюбинський).
2. Індик крутиться та дметься, іволга летить, сміється. Мавпа
плигає стрибає, мишка з норки виглядає (О. Олесь).
З.Ну, та бабуся хоч і була замотана в хустку, а показала себе
молодчиною. (В.Винниченко).
4.І в передпокої і в коридорі було тихо (Ю.Смолич).
5. На зорі задививсь хлопчина, але своєї не знайшов
(В.-І.Антонич).
6. Беркути ніколи не сплямують ні своїх рук, ні свого серця
підступно пролитою кров'ю! (І. Франко)
7. Гуртом вибігли серни, потримтіли на тоненьких ногах, та й
почали щипати траву (М. Коцюбинський).
8. По діброві вітер виє, гуляє по полю, край дороги гне тополю до
самого долу (Т. Шевченко).
9. У велике мистецтво вступав, хоч і одержимий бажанням
матеріально підтримати враз збіднілу сім'ю, але й безмірно
закоханиий у музику Іван Алчевський (А. Шелест).
10. Більше не міг сказати ні один, ні другий (І. Франко).
Пояснення: