Дружба - це велика цінність Виключити з життя дружбу все одно, що позбавити світ сонячного світла. Цицерон Однією з основних духовних потреб людини є спілкування. Спілкування з тим, кому можна довіряти, хто завжди зрозуміє та підтримає, на кого можна покластися у будь-якій життєвій ситуації. Саме таким і повинен бути справжній друг — щирим, відданим, порядним. У великому світі людині важко знайти собі такого друга, але ще важче — не втратити його через якусь дрібницю, не «розміняти» стосунки з ним. Справжнім є саме той друг, із яким разом пройшли і радощі, і печалі, і який і в радощах, і в печалях залишився поруч. Хоча кожен із нас у якомусь сенсі є егоїстом, справжня дружба — це такі стосунки, які вимагають відданості, а іноді, навіть, і самопожертви. Хто просить, а давати забуває, матиме тільки те, що має. (Колумбійське прислів'я) У дружбі інтереси товариша повинні важити не менше, ніж власні, бо саме принципи рівності та взаємоповаги, ставлячи людей на найвищий щабель, допомагають зберегти у серці почуття безкорисливої любові до друга. Ми просимо друга прийти до нас, пропонуємо свої послуги, обіцяємо розділити з ним стіл, дім, майно; справа за малим — за виконанням обіцяного. (Жан де Лабрюйер) Не можна плутати щиру дружбу із приятельськими стосунками, тому що приятелів у людини може бути безліч, але справжній друг — завжди один. У приятелів можуть бути схожі інтереси, спільне місце роботи або навчання, але між ними немає справжнього духовного єднання, яке робить людей одним цілим (наскільки це можливо). Дружба — це тонка та тендітна річ, і, знайшовши у багнюці цей «діамант дорогий», потрібно докласти максимум зусиль для того, щоб він не втратив свого блиску. Так, близькі стосунки вимагають відмови від брехні, фальші, недовіри. Не довіряти другові більш ганебно, ніж бути ним обдуреним.
Маленька праця краща за велике безділля. (безділля – префікс без-)
В купі і беззубий собака гавкає.
Безхмарне небо грому не боїться.
На безриб’ї і рак риба.
Неділя — день вимушеного безділля.
Чоловік убогий — то кінь безногий.
Объяснение:
Без клинка не розколеш пенька.
Розпочалися жнива – закочуй рукава.
Не в кожній воді мило розпуститься.
Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш.
Роздайся, море, тріска пливе.
Гаси вогонь, поки не розгорівся.
З одного поліна вогню не розломиш.
Коли вогонь розгориться, то спалює і мокре, і сухе.
На старому вогнищі добре вогонь розкладати.
Дощ вимочить, сонечко висушить, а буйні вітри голову розчешуть.
Чоловік – не глина, а дощ – не дубина, не розмочить і не поб’є.
Скільки сніг не лежатиме, а розтанути мусить.
Скільки сніг не лежатиме, а розтавати буде.
Як сніг упаде, то пастух пропаде, а як розтане, то й пастух устане.
Що громада скаже, то і пан не розв’яже.
Такі вони друзі, що коли б’ються, то й колом не розженеш.
Що за дружба — і сокирою не розрубаєш.
Хто з тобою роздружився, той з тобою й не дружив.
Роздайся, море, жаба лізе.
Материн гнів, як весняний сніг: рясно випаде, та скоре розтане.
Вистачить?