Скласти конспект за правилами. Кома ставиться
1.Підрядне речення, яке стоїть на початку, в середині або у кінці речення
2.Перед підрядним означальним, що починається сполучними словами хто, що, який, котрий
3. Якщо підрядне речення, що стоїть після головного, складається з відносного слова чи словосполучення, до якого прилягає інше слово або частка
4. Неповні підрядні речення і порівняльні звороти, які приєднуються до головного сполучниками як, мов, немов, ніби, ніж, щоб
5. Між однорідними підрядними реченнями, не з’єднаними сурядними сполучниками
6. Між однорідними підрядними реченнями, з’єднаними повторюваними сполучниками сурядності
7. Якщо підрядне стоїть після головного, з’єднується складеними сполучниками типу тому що, в міру того як, так що, тощо, кома ставиться перед усім сполучником або в середині його
8. Перед складеним сполучником, якщо підрядне речення з’єднується з головним сполучниками в той час як, перш ніж, лише коли, тоді як, навіть якщо
9. При збігу двох сполучників, якщо при вилучені підрядного не вимагається перебудова головного
Кома не ставиться
1. Якщо після головної частини перед сполучником підрядності або сполучним словом стоїть частка не або повторюваний сполучник сурядності
2. Якщо підрядне речення, що стоїть після головного, складається тільки з одного відносного слова або словосполучення (займенники)
3. Якщо перед сполучниками як, ніби стоять слова зовсім, майже
4. У словосполученнях більш ніж, менш ніж, не пізніше як, не раніше як
5. У цілісних висловах, близьких за значенням до іменної частини складеного присудка або до обставини дії, а також у порівняннях фразеологічного типу
6. Між однорідними підрядними реченнями, з’єднаними неповторювальними єднальними або розділовими сполучниками
7. Якщо підрядне речення зі складеним сполучником стоїть перед головним, то сполучник не розділяється
Виконати завдання
1)Спишіть. . Вкажіть типи підрядних частин. Складіть схеми 1,5,8,11 речень, поясніть в них вживання розділових знаків (письмово).
1. Не так серце любить, щоб з ким поділиться. 2. Мені так любо, любо стало, неначе в Бога... 3. Тяжко, тяжко мені стало, так, мов я читаю історію України. 4. Як небо блакитне — нема йому краю, так душі — почину і краю немає... 5. Послужи йому так щиро, як мені служила. 6. Грає кобзар, виспівує, аж лихо сміється. 7. Ані хмариночки, та тихо, та любо, як у раї. 8. Орлом сизокрилим літає, ширяє, аж небо блакитне широкими б'є. 9. І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав, неначе човен в синім морі то виринав, то потопав. 10. Я так її, я так люблю, мою Україну убогу, що проклену святого Бога, за неї душу погублю!11. І темними вулицями, де менше горіло, поніс Гонта дітей своїх…
2) Переписати речення, вставляючи потрібні за змістом підрядні сполучники або сполучні слова. Розставити розділові знаки. Вказати тип підрядних частин. Пояснити свій вибір.
1. І я над Стіксом у раю … над Дніпром-рікою поставлю хаточку свою…(Т.Шевченко). 2. Серце в’яне співаючи … знає за що (Т.Шевченко).3. … не рідний син Ярема а щира дитина(Т.Шевченко). 4. Поет не боїться від ворога смерті ... вільная пісня не може умерти (Леся Українка). 5. І голову схопивши в руки, дивуєшся … не йде апостол правди і науки (Т.Шевченко).6 .І слухайте ж … дітям розказати …. і діти знали…(Т.Шевченко). 7. Вовк сильним видався таким ... всі тремтіли перед ним і Левом звали всюди (Л. Глібов). 8.Розкажи, … за горою сонечко сідає… (Т.Шевченко). 9. … мені , мамо, намисто то пішла б я завтра на місто(Т.Шевченко).
Привіт, Коля! Пише тобі твій друг Андрій.
Як твої справи? Як батьки?
Передавай їм привіт від мене. Сподіваюся, що в тебе все чудово. У мене все добре. Два тижні тому записався до секції з баскетболу. Тепер я ходжу на тренування чотири рази в тиждень. Поки що мені все подобається. У навчанні теж все чудово, без змін.
Нещодавно бачив Олену Василівну. Він передавав тобі привіт. Хочу сказати тобі, що на Новий рік ми з батьками їдемо в Новгород до бабусі. Тому вже за місяць ми з тобою зустрінемося. Я хочу здійснити нашу спільну мрію - пограти у хокей та покататися на санчатах.
Сподіваюся, у нас все вийде.
До зустрічі!
замкові «драби» вдень і вночі: в часи небезпеки били тривогу й смоляними бочками освітлювали темноту. До оборони замку служили гармати, гаківниці і рушниці.
У замку як в'язні перебували в 1410 р. німецькі рицарі-хрестоносці, що потрапили в полон під Грюнвальдом. У 1559 р. тут була замкнена славна княгиня Гальшка з Острога, донька князя Іллі Острозького, що по батькові дістала величезну спадщину. Мати княжни вибрала їй мужа в особі князя Симеона Слуцького. Не бажаючи віддати доньки воєводі Луці з Гурки, що з нею підступно взяв шлюб, замкнулася з донькою в монастирі домініканців. Князь, перебраний за старця, дістався потайно до монастиря, але воєвода влаштував його облогу. Врешті було перетято рури, якими йшла вода до домініканців, і монастир мусив піддатися. Остаточно дві сторони вирішили, що Гальшка буде затримана в «секвестрі» у Високім Замку аж до рішення короля. Львівський староста приїхав за княжною і перевіз її на замок, на знак почесті стоячи на ступні карети. Але Гальшка була невтішна, сиділа на ліжку лицем до стіни і не хотіла нічого їсти. Король вирішив, що княжна має вертатися до чоловіка. Староста віддав її Гурці, і хоча Гальшка не хотіла сідати до повозу і заливалася слізьми, мусила покоритися.
Замок стояв на такім неприступнім місці, що вороги рідко коли пробували його здобувати. Перший раз Високий Замок здобув 1648 р. Максим Кривоніс.
Богдан Хмельницький, що тоді обложив Львів, не думав добувати міста й не вів проти нього майже ніяких воєнних операцій. Але щоб утримати львівських міщан у страху й присилувати їх до миру, він дозволив полкам черні здобути Замок. Провід над черню мав полковник Максим Кривоніс, проводир народного повстання. Кривоніс під Львовом був хворий. Рана, яку дістав у бою, у лівий бік, вище серця, не гоїлася, але він дав команду наступати. 15 жовтня 1648 р. Високий Замок дістався в українські руки. Через те ціле місто було на ласці Хмельницького і зложило йому викуп.
По облозі 1648 р. Високий Замок кілька років стояв пустий, зруйнований. Оновлено його невдовзі, і він перебув нову облогу Хмельницького 1655 р. і турецьку облогу 1672 р. Пізніше супроти зросту артилерійської вмілості замкові укріплення стали заслабі - і замок було занедбано. Коли 1704 р. під Львів прийшов шведський король Карл XII, Високого Замку вясе не боронено. Король дістався туди без перешкод і там уложив план, як добути місто.
Наприкінці XVIII століття замок стояв уже як руїна, що сама розсипалася під впливом дощів і повітря. За наказом австрійських властей почали розбирати мури й продавати їх на матеріал (За /. Крип'яке-вичем).