До землі український народ почуває глибоку повагу, яка часом межує з обожненням. Землю називають святою і матір'ю, бо з неї створено першу людину, земля годує всіх людей і тварин. Нею клянуться, при цьому цілують її або з'їдають жменьку землі - і ця клятва вважається найстрашнішою. Бити без потреби по землі палицею або чимось іншим вважається таким же великим гріхом, як бити рідну матір /Булашев Г. Український народ. - С. 268/. Наші предки вважали, що земля жива, бо "тільки живе може живому життя дати". А земля давала життя і житу, і пшениці, і усякій пашниці. "Земля наша мати, всіх годує", "Земля дає все і забирає все", - стверджують прислів'я. "Земля - мати", а "Сонце - батько, Місяць - вітчим". Ці народні афоризми відображають взаємини людини з природою від найдавніших часів. Слово "земля" в українській культурі уособлює кілька значень, і така ж неоднорідна символічна знаковість цього образу: астральний і космічний символ, образ матері-годувальниці і образ землі - Вітчизни. Земля-мати - дополітеїстичний образ-тотем протоукраїнців, які поклонялися родючій ниві, всій землі. Образ землі-матері ввійшов поетичним символом до фольклору українського та інших слов'янських народів /Плачинда С. Словник давньоукраїнської міфології. - С. 28/. Для українців земля завжди була засобом існування, годувальницею, більше того, вона - "це й материнське лоно, в якому формується не лише фізичний, а й духовний генотип людини". Крім того, духовний генотип суспільства і культур, націй і вселюдства. Україну /етнос, мову, націю, державу, культуру, ментальність/ не можна зрозуміти поза рідною їм землею-природою. Ще в "Літописі Руському" відзначалось, що Руська земля є великою і багатою, щедрою і красивою
Скласти діалог на тему "Мій вихідний день" пропоную так: - Привіт, Марічко! Як справи? - Привіт, Оксанко! Мені якось сумно. В мене сьогодні вихідний, а мені немає з ким прогулятися. А ти як? - Я так само переймалась через це! Можливо сходимо кудись разом? - Це було б чудово! - Маєш якісь пропозиції? - Можемо піти до парку. Сьогодні чарівний сонячний день. Чи, можливо, ти хочеш щось запропонувати? - Я не проти сходити до парку. Можна ще піти у порт. Кажуть, що сьогодні там виставка човників. - Я навіть і не знала про це! Тоді обов'язково давай сходимо у порт. - Домовились! Зробимо наш вихідний незабутнім. - До зустрічі!
Наші предки вважали, що земля жива, бо "тільки живе може живому життя дати". А земля давала життя і житу, і пшениці, і усякій пашниці. "Земля наша мати, всіх годує", "Земля дає все і забирає все", - стверджують прислів'я. "Земля - мати", а "Сонце - батько, Місяць - вітчим".
Ці народні афоризми відображають взаємини людини з природою від найдавніших часів.
Слово "земля" в українській культурі уособлює кілька значень, і така ж неоднорідна символічна знаковість цього образу: астральний і космічний символ, образ матері-годувальниці і образ землі - Вітчизни.
Земля-мати - дополітеїстичний образ-тотем протоукраїнців, які поклонялися родючій ниві, всій землі. Образ землі-матері ввійшов поетичним символом до фольклору українського та інших слов'янських народів /Плачинда С. Словник давньоукраїнської міфології. - С. 28/.
Для українців земля завжди була засобом існування, годувальницею, більше того, вона - "це й материнське лоно, в якому формується не лише фізичний, а й духовний генотип людини". Крім того, духовний генотип суспільства і культур, націй і вселюдства. Україну /етнос, мову, націю, державу, культуру, ментальність/ не можна зрозуміти поза рідною їм землею-природою. Ще в "Літописі Руському" відзначалось, що Руська земля є великою і багатою, щедрою і красивою
- Привіт, Марічко! Як справи?
- Привіт, Оксанко! Мені якось сумно. В мене сьогодні вихідний, а мені немає з ким прогулятися. А ти як?
- Я так само переймалась через це! Можливо сходимо кудись разом?
- Це було б чудово!
- Маєш якісь пропозиції?
- Можемо піти до парку. Сьогодні чарівний сонячний день. Чи, можливо, ти хочеш щось запропонувати?
- Я не проти сходити до парку. Можна ще піти у порт. Кажуть, що сьогодні там виставка човників.
- Я навіть і не знала про це! Тоді обов'язково давай сходимо у порт.
- Домовились! Зробимо наш вихідний незабутнім.
- До зустрічі!