На світі е багато кумедних і милих тварин . Якось у мене було день народження і мені подарували собаку. Вона була маленька бешкетна та забавна . Порода в неі мопс. Ми довго рішались і назвали іі Лілі. Тато називае Лілі - Лі , мама - Лілі , а я Лапушка. Минав рік Лілі підросла . Ось виводим іі на вулицю і Лапушка к всім людям починае лизати чобітки. Прийшли ми додому вона захотіла гратися ми всі заняти , хтось працюе за ноутбуком , а я вчу уроки . І Лілі стае нудно вона починае лізти під футболку або кофтинку . Ой це не собака щось з чімто . Ось така в мене собака.
Якось у мене було день народження і мені подарували собаку. Вона була маленька бешкетна та забавна . Порода в неі мопс. Ми довго рішались і назвали іі Лілі. Тато називае Лілі - Лі , мама - Лілі , а я Лапушка.
Минав рік Лілі підросла . Ось виводим іі на вулицю і Лапушка к всім людям починае лизати чобітки. Прийшли ми додому вона захотіла гратися ми всі заняти , хтось працюе за ноутбуком , а я вчу уроки . І Лілі стае нудно вона починае лізти під футболку або кофтинку . Ой це не собака щось з чімто .
Ось така в мене собака.
1.За значенням вигуки поділяються на такі групи:
а)сурядності й підрядності
б)модальні, формотворчі, заперечні
в)такі, що виражають почуття, й такі, що передають волевиявлення
г)розповідні й питальні
2.На письмі вигуки виділяються...
а)тире
б)комами й тире одночасно
в)дужками
г)комами або знаком оклику
3.Через дефіс пишуться такі вигуки:
а)алло, овва, геть
б)киць киць, кось кось, ой ой
в)на добраніч, на все добре
г)до побачення, клац, вйо
4.Групи вигуків за походженням розрізняють
а)похідні, непохідні
б)волевиявлення, спонукання
в)емоційні, етикетні
г)первинні, новоутворені
5.Вигук – це службова частина мови, яка
а) вживається для з’єднання слів у реченні;
б) вносить різні додаткові відтінки значення в речення;
в) виражає почуття, волевиявлення мовця, не називаючи їх;
г) виражає залежність іменника, числівника та займенника від інших слів у словосполученні.
6. В реченні вигук завжди виступає:
а) головним членом речення;
б) другорядним членом речення;
в) і головним, і другорядним членом речення;
г) не є членом речення.