Природа - матінка, годувальниця, без неї людське існування буде під загрозою. Вона вбирає в себе мільйони живих істот, все екосистеми планети - це її багатство. В даний момент природа задихається від токсинів, які вже всюди: у воді, повітрі, ґрунті. Численні тварини знаходяться на межі зникнення, лісові багатства нещадно вирубуються.
Людина нинішнього часу - егоїстичний споживач, який звик лише брати, нічого не віддаючи натомість. Він упевнений, що на його життєвий вік вистачить природних ресурсів. На те, як проживуть майбутні покоління людині плювати. Якщо б це було не так, людина зберігав би, оберігав би і намагався б відновити втрачені потенціали природи.
На Землю, повільно, але вірно насувається екологічна катастрофа, і поки людина не розкриє свої очі, все дуже хитко в цьому світі.
А як було раніше? У минулому чоловік поважав і цінував природу, міг взяти її дари, нічого не псуючи. Полювання та риболовля були основними чоловічими промислами, жінки ж збирали ягоди, гриби і трави, які лікували людей. Гармонія порушилася після приходу промисловості. Заводи стали розростатися, а утилізація відходів була занадто непродуманою. Як результат, сьогодні люди пожинають плоди цього. Намагаються хоч якось зупинити, майже незворотні, процеси: беруть під охорону тварин, шукають альтернативні джерела енергії, переходять на майже безвідходні виробництва
Гармонія людей і природи порушена, хочеться вірити, що її все ж вдасться відновити. Можливо, тоді природа знову відчинить свої обійми для людства.
Українська пісня… Вона є однією із святинь нашого народу, його найціннішим духовним скарбом, гордістю і красою, геніальною поетичною біографією. З давніх-давен уславилася Україна піснями, які дбайливо, як найдорожча реліквія, передавалися від покоління до покоління. Пісня супроводжує українця від колиски до могили, бо не було значної події в житті народу, нема такого людського почуття, яке б не озвалося в українській пісні ніжністю струни чи рокотанням грому. Український народ створив так багато пісень, що, якби кожного дня вивчати одну нову пісню, на вивчення усіх не вистачило б людського життя.
"Гармонія людини і природа – найвища цінність"
Природа - матінка, годувальниця, без неї людське існування буде під загрозою. Вона вбирає в себе мільйони живих істот, все екосистеми планети - це її багатство. В даний момент природа задихається від токсинів, які вже всюди: у воді, повітрі, ґрунті. Численні тварини знаходяться на межі зникнення, лісові багатства нещадно вирубуються.
Людина нинішнього часу - егоїстичний споживач, який звик лише брати, нічого не віддаючи натомість. Він упевнений, що на його життєвий вік вистачить природних ресурсів. На те, як проживуть майбутні покоління людині плювати. Якщо б це було не так, людина зберігав би, оберігав би і намагався б відновити втрачені потенціали природи.
На Землю, повільно, але вірно насувається екологічна катастрофа, і поки людина не розкриє свої очі, все дуже хитко в цьому світі.
А як було раніше? У минулому чоловік поважав і цінував природу, міг взяти її дари, нічого не псуючи. Полювання та риболовля були основними чоловічими промислами, жінки ж збирали ягоди, гриби і трави, які лікували людей. Гармонія порушилася після приходу промисловості. Заводи стали розростатися, а утилізація відходів була занадто непродуманою. Як результат, сьогодні люди пожинають плоди цього. Намагаються хоч якось зупинити, майже незворотні, процеси: беруть під охорону тварин, шукають альтернативні джерела енергії, переходять на майже безвідходні виробництва
Гармонія людей і природи порушена, хочеться вірити, що її все ж вдасться відновити. Можливо, тоді природа знову відчинить свої обійми для людства.
Українська пісня… Вона є однією із святинь нашого народу, його найціннішим духовним скарбом, гордістю і красою, геніальною поетичною біографією. З давніх-давен уславилася Україна піснями, які дбайливо, як найдорожча реліквія, передавалися від покоління до покоління. Пісня супроводжує українця від колиски до могили, бо не було значної події в житті народу, нема такого людського почуття, яке б не озвалося в українській пісні ніжністю струни чи рокотанням грому. Український народ створив так багато пісень, що, якби кожного дня вивчати одну нову пісню, на вивчення усіх не вистачило б людського життя.