Минулий час – форма граматичної категорії часу дієслова, прямим значенням якої є вказівка на те, що дія або стан відбувалися (відбулися), виявлялися (виявилися) до моменту мовлення або ж завершилися в момент мовлення, напр.: “На двір отця Харитона наче набігла татарська орда, об’їла, обпила ще й вилаяла Онисю Степанівну” (І. Нечуй-Левицький). Зрідка формою минулого часу може передаватися майбутня дія: А тепер я пішов (- піду). Минулий час передається двома часовими формами: власне-минулим і давноминулим. Власне – минулий час виступає в Двох видових формах: доконаній і недоконаній. Минулий час доконаного виду залежно від детермінантів – прислівників і сполучень прислівникового типу – може передавати два значення: перфектне й аористичне. Якщо результат дії наявний тоді, коли про неї сповіщається, форми минулого часу доконаного виду означають і факт вчинення дії в минулому, й актуальність її результату в момент мовлення. Таке значення зветься перфектним. Найповніше воно виявляється тоді, коли дієслова у формі минулого часу доконаного виду виступають у реченні паралельно з дієсловами у формі теперішнього часу, напр.: “Пташки щебечуть, що чоловік аж сам себе не чує, зелені ліси ялинові позацвітали…” (Ю. Федькович); “Завечоріло вже, коня виводжу з стайні та сідлаю (Ю. Клен); “І лише одна Леся Українка сяє своєю натхненною поезією, немов дійшла до зеніту творчості, зависла в недосяжній височині, стоїть і розгортається і ллє своє благодійне проміння на зрошену тали ми снігами напровесні землю” (М. Вороний). Якщо форма минулого часу доконаного виду передає дію, що відбулася в будь-який проміжок часу до моменту мовлення, її значення називають аористичним, напр.: “Полюбила чорнобрива Козака дівчина. Полюбила — не спинила, Пішов та й загинув” (Т. Шевченко); “Олеся сіла на канапі й затулила носа напаханою хусточкою; її сестри переглядались, переморгувались…” (І. Нечуй-Левицький).
Формами минулого часу недоконаного виду передаються переважно аористичні дії, що відбувалися до моменту мовлення. В складносурядному реченні дієслова минулого часу недоконаного виду передають дії, які відбувалися паралельно, в одній часовій площині, напр.: “Минало літо, стигли грона, лягав у копи вже покіс, і Київ кликав в рідне лоно” (Ю. Клен). Якщо в цьому реченні замінити форми дієслів недоконаного виду на форми доконаного виду, то кожне наступне дієслово передаватиме пізніше виконану дію: минуло літо, вистигли грона, ліг у копи покіс, покликав Київ.
У формах давноминулого часу можуть виступати дієслова як доконаного, так і недоконаного виду, але переважають перші. Це пояснюється тим, що значення давноминулого (або ще передминулого) часу виникає при порівнянні часового перебігу двох дій у минулому: одна з них (власне – давноминула) передує іншій. Напр.: “І вже був рушив услід за прапорщиком та грузином, як раптом хтось шарпнув його за рукав” (А. Головко). Тому давноминулий час уживається переважно в складних реченнях: в одній його частині виступає форма давноминулого часу, в другій – минулого.
1. Укажіть рядок, у якому подано лише форми одного слова
В – квітці, квітками, квіткою, квітки
2. Укажіть рядок, у якому подано лише спільнокореневі слова
А – навчити, неук, вивчити, вивчила
3. Укажіть речення, у якому вжито слово, утворене шляхом переходу з однієї частини мови в іншу
Б – Підсумкова педрада відбулася в учительській
4. Укажіть варіант, у якому правильно визначено б творення слова
Б – біленький ⇒ суфіксальний
5. Визначте рядок, у якому правильно утворені слова за до ськ- , -ств-
Б – козак – козацький, казах – казахський
6. Укажіть рядок, у якому в усіх словах при додаванні суфікса -ин (а) отримаємо -чч-
В – турецький ⇒ туреччина, донецький ⇒ донеччина
7. Виберіть рядок, у якому в усіх словах при додаванні суфікса -ськ- відбувається чергування приголосних
В – козак ⇒ козацький, юнак ⇒ юнацький
8. Визначте рядок, у якому всі складні слова записано правильно
В – гіпермаркет, мініблок, мікроорганізми
9. Укажіть рядок, у якому всі слова з пів- написано правильно (за новим правописом)
В – пів яблука, пів острова, півострів
10. Від поданих словосполучень утворіть складноскорочені слова
Міська рада ⇒ міськрада; юний натураліст ⇒ юннат
11. Поєднайте слово з творення .
1 – переказ ⇒ Г– безафіксний
2 – черговий ⇒ Д – перехід з однієї частини мови в іншу (пояснення: черговий може виступати у ролі іменника, прикметника)
3 – розпитати ⇒ А – префіксальний
4 – задуманий ⇒ В – префіксально - суфіксальний
Відповідь:
Минулий час – форма граматичної категорії часу дієслова, прямим значенням якої є вказівка на те, що дія або стан відбувалися (відбулися), виявлялися (виявилися) до моменту мовлення або ж завершилися в момент мовлення, напр.: “На двір отця Харитона наче набігла татарська орда, об’їла, обпила ще й вилаяла Онисю Степанівну” (І. Нечуй-Левицький). Зрідка формою минулого часу може передаватися майбутня дія: А тепер я пішов (- піду). Минулий час передається двома часовими формами: власне-минулим і давноминулим. Власне – минулий час виступає в Двох видових формах: доконаній і недоконаній. Минулий час доконаного виду залежно від детермінантів – прислівників і сполучень прислівникового типу – може передавати два значення: перфектне й аористичне. Якщо результат дії наявний тоді, коли про неї сповіщається, форми минулого часу доконаного виду означають і факт вчинення дії в минулому, й актуальність її результату в момент мовлення. Таке значення зветься перфектним. Найповніше воно виявляється тоді, коли дієслова у формі минулого часу доконаного виду виступають у реченні паралельно з дієсловами у формі теперішнього часу, напр.: “Пташки щебечуть, що чоловік аж сам себе не чує, зелені ліси ялинові позацвітали…” (Ю. Федькович); “Завечоріло вже, коня виводжу з стайні та сідлаю (Ю. Клен); “І лише одна Леся Українка сяє своєю натхненною поезією, немов дійшла до зеніту творчості, зависла в недосяжній височині, стоїть і розгортається і ллє своє благодійне проміння на зрошену тали ми снігами напровесні землю” (М. Вороний). Якщо форма минулого часу доконаного виду передає дію, що відбулася в будь-який проміжок часу до моменту мовлення, її значення називають аористичним, напр.: “Полюбила чорнобрива Козака дівчина. Полюбила — не спинила, Пішов та й загинув” (Т. Шевченко); “Олеся сіла на канапі й затулила носа напаханою хусточкою; її сестри переглядались, переморгувались…” (І. Нечуй-Левицький).
Формами минулого часу недоконаного виду передаються переважно аористичні дії, що відбувалися до моменту мовлення. В складносурядному реченні дієслова минулого часу недоконаного виду передають дії, які відбувалися паралельно, в одній часовій площині, напр.: “Минало літо, стигли грона, лягав у копи вже покіс, і Київ кликав в рідне лоно” (Ю. Клен). Якщо в цьому реченні замінити форми дієслів недоконаного виду на форми доконаного виду, то кожне наступне дієслово передаватиме пізніше виконану дію: минуло літо, вистигли грона, ліг у копи покіс, покликав Київ.
У формах давноминулого часу можуть виступати дієслова як доконаного, так і недоконаного виду, але переважають перші. Це пояснюється тим, що значення давноминулого (або ще передминулого) часу виникає при порівнянні часового перебігу двох дій у минулому: одна з них (власне – давноминула) передує іншій. Напр.: “І вже був рушив услід за прапорщиком та грузином, як раптом хтось шарпнув його за рукав” (А. Головко). Тому давноминулий час уживається переважно в складних реченнях: в одній його частині виступає форма давноминулого часу, в другій – минулого.
Пояснення: