Якщо би з мови зникли прикметники, не існувало б таких творів, як етюд, адже справжній опис природи без прикметників неможливий. Слова б не набували барв, емоцій та почуттів. Фактично прикметник - це опис слова, і якби його не стало, текст був би манірним набором слів, з яких виходить речення. Такі твори, як "Лось" Євгена Гуцала набули б сірих тонів, адже такі оповідання, як правило, є багато яскравих прикметників. Вірші і не були б віршами, адже поезія без опису не може існувати. Отож прикметник - це частина мови, яку неможливо замінити.
З-за досить густого лісу дуже повільно викотилася пишна діжа місяця.
досить густого - прислівникове; прилягання
густого лісу - іменне; просте; узгодження
дуже повільно - прислівникове; просте; прилягання
повільно викотилася - дієслівне; просте; керування
пишна діжа - іменникове; просте; узгодження
діжа місяця - іменникове; просте; прилягання
Позолочене сонцем листя, черкаючись об віття, тихо шелестить.
Позолочене листя - іменникове; просте; узгодження
позолочене сонцем - дієслівне; просте; керування
черкаючись об віття - дієслівне; складне; прилягання
тихо шелестить - дієслівне; просте; керування
Вже сонце (підмет) стало завертати (складений присудок) на вечір. Долини й гори (2 підмети) були засипані (складений присудок) свіжим білим снігом. Я (підмет) заздрю всім (складний присудок), у кого є слова.
Будеш, (присудок) батьку, панувати, поки живуть (присудок) люди (підмет).
А дівчина (підмет) в неї була як квіточка (складний присудок).
Він, (підмет) може, теж коваль (складний присудок)?
У нього очі (підмет) - наче волошки (присудок) в житі.
Не хапати зірок з неба - не робити великих успіхів; клювати носом - дрімати, ловити гав - не бути уважним, вскочити в халепу - потрапити у неприємність, накрити мокрим рядном - злякати.
Отож прикметник - це частина мови, яку неможливо замінити.
З-за досить густого лісу дуже повільно викотилася пишна діжа місяця.
досить густого - прислівникове; прилягання
густого лісу - іменне; просте; узгодження
дуже повільно - прислівникове; просте; прилягання
повільно викотилася - дієслівне; просте; керування
пишна діжа - іменникове; просте; узгодження
діжа місяця - іменникове; просте; прилягання
Позолочене сонцем листя, черкаючись об віття, тихо шелестить.
Позолочене листя - іменникове; просте; узгодження
позолочене сонцем - дієслівне; просте; керування
черкаючись об віття - дієслівне; складне; прилягання
тихо шелестить - дієслівне; просте; керування
Вже сонце (підмет) стало завертати (складений присудок) на вечір. Долини й гори (2 підмети) були засипані (складений присудок) свіжим білим снігом. Я (підмет) заздрю всім (складний присудок), у кого є слова.
Будеш, (присудок) батьку, панувати, поки живуть (присудок) люди (підмет).
А дівчина (підмет) в неї була як квіточка (складний присудок).
Він, (підмет) може, теж коваль (складний присудок)?
У нього очі (підмет) - наче волошки (присудок) в житі.
Не хапати зірок з неба - не робити великих успіхів; клювати носом - дрімати, ловити гав - не бути уважним, вскочити в халепу - потрапити у неприємність, накрити мокрим рядном - злякати.