Скласти пам'ятку " ЯК відрізнити сполучники й однозвучні з ними інші частини мови "( проте про те, зате- за те, якби- як би, щоб-що б), НАВЕСТИ ПРИКЛАДИ
Багато людей замислюються над проблемою людського щастя, адже так природно його палко бажати. Ми маємо змогу ігати останнім часом тенденцію підвищеної уваги до матеріальної сторони життя людини.
Так, усі хочуть мати гарний одяг, взуття, смачно й корисно харчуватись та користуватися вдома всіма можливими досягненнями науково-технічного прогресу. Ці прагнення є абсолютно нормальними, але хіба лише вони визначають щасливе майбутнє?
Є ще щось, що неможливо виразити словами, але що не менш необхідне для повноцінного життя людини. З самого дитинства нас навчають любити, цінувати та поважати людей навколо. Недаремно говорять, що як ти ставишся до людей, так і вони почнуть ставитись до тебе.
Мало кому сподобається спілкуватись із грубою, невихованою людиною, а з приємним, уважним співрозмовником — будь-кому. У кожного із нас є сумління, тобто те, що не дає нам чинити необачно, погано, зробити щось, що матиме на когось негативний вплив.
Духовні цінності людини — це все те, що робить нас кращими, щасливішими, тобто повноцінними особистостями. У житті людини вони займають не менш важливе місце, ніж матеріальна сфера. Так, духовне очима не побачиш і рукою до нього не доторкнешся, але не бачити його — це страшенна помилка.
Світ, у якому духовне, культурне життя людини стоїть поряд із матеріальним забезпеченням — це світ щасливий, урівноважений, тобто такий, що матиме великі успіхи й широкі можливості в майбутньому.
Осінь була суха, небо зоряне. Ледве блищала здалека тоненькою смужкою річка, темнів гай. Сонце тільки зійшло. Садок був уже пожовклий. Нога м’яко ступала по опалому листю, шелестячи сухим шелестом. Повітря було напоєне пахощами від того листя. І ці пахощі, і трохи холодне повітря, і червоне ще сонце бадьорили.У невеличкому круглому гайку було так само, як і в садку: жовто і напівмертво. Видно було, що за кілька часу й цього не буде, сніг укриє все, і все буде мертве. Та дарма! Зараз звідусіль віяло свіжістю, бадьорістю, силою. Це мертве віщувало незабаром живе.Те живе, що має прийти, що неодмінно мусить прийти, чулося в усьому: і в цьому свіжому повітрі, і в тому вічноосяйному сонці, і навіть у цьому жовтому листі, що, зогнивши, мусило дати початок новому буйному життю. Ні-ні, це була не смерть, а відпочинок — відпочинок здоровий, свіжий
Багато людей замислюються над проблемою людського щастя, адже так природно його палко бажати. Ми маємо змогу ігати останнім часом тенденцію підвищеної уваги до матеріальної сторони життя людини.
Так, усі хочуть мати гарний одяг, взуття, смачно й корисно харчуватись та користуватися вдома всіма можливими досягненнями науково-технічного прогресу. Ці прагнення є абсолютно нормальними, але хіба лише вони визначають щасливе майбутнє?
Є ще щось, що неможливо виразити словами, але що не менш необхідне для повноцінного життя людини. З самого дитинства нас навчають любити, цінувати та поважати людей навколо. Недаремно говорять, що як ти ставишся до людей, так і вони почнуть ставитись до тебе.
Мало кому сподобається спілкуватись із грубою, невихованою людиною, а з приємним, уважним співрозмовником — будь-кому. У кожного із нас є сумління, тобто те, що не дає нам чинити необачно, погано, зробити щось, що матиме на когось негативний вплив.
Духовні цінності людини — це все те, що робить нас кращими, щасливішими, тобто повноцінними особистостями. У житті людини вони займають не менш важливе місце, ніж матеріальна сфера. Так, духовне очима не побачиш і рукою до нього не доторкнешся, але не бачити його — це страшенна помилка.
Світ, у якому духовне, культурне життя людини стоїть поряд із матеріальним забезпеченням — це світ щасливий, урівноважений, тобто такий, що матиме великі успіхи й широкі можливості в майбутньому.
Объяснение: