1. Доброзичливiсть забирае людей докупи. 2. Злiсть - мати брехнi i бабуся смутку.3. Ворожнеча швидко спалахує, але гасне по волi. 4. Пiдтримаючи товариша, гартуй його i свою силу духу! 5. Чи ж горе, подiлене на двох, не легше для обох? 6. Хiба заздрiсить дае радiсть? 7. Сердитого обминай, а джмеля не чiпай. 8. Вода все одперне, окрiм чорного язика.
Почалася ця історія близько року тому , в школі. Це був початок шкільного року , вчитися ніхто поки не хотів , все ділилися своїми враженнями про літо , хто куди їздив. У 10 класі , я помітила новенького хлопчика , особливе значення я цьому не надала , але він мені сподобався. Проходячи повз я дивилася на нього , але думати про те , що я йому сподобаюся , навіть не могла. він високий, гарний , гордий , здається , що йому не хто не потрібен, що він такий крутий . Але він мене чим , то зачепив .
Мене попросили перенести з бібліотеки книги , стопку я взяла велику , що б швидше з цим впоратися. І я йшла з цією стопкою книг не бачачи навіть дороги , не кажучи вже про те , що я кого то бачити могла. І з якої- то небесної силі , йшов той хлопець , який мені сподобався, і так вийшло , що я з ним зіткнулася , і всі книги полетіли на нього , я ламала йому ногу. Його поклали в лікарню , я дуже хотіла туди сходити , провідати. але дуже боялася , раптом він мене прожене , або буде кричати. Набравшись духу я пішла до нього в лікарню. Коли я зайшла , він подивився на мене ранітельним поглядом , я запитала як нога , чи скоро заживе , він відповідав монотонно , так що б я скоріше відв'язалася від нього. Я не стала діставати його дурними питаннями , і пішла. Пізніше я відвідала його через 2 дні , він був уже інший , на обличчі не було того погляду, і він навіть посміхнувся коли я ввійшла. Він запитав , як мене звуть , чим я займаюся , ми з ним довго розмовляли , мені навіть йти не хотілося . Виявляється до нього не так часто друзі заходять , і він був радий що я зайшла . Я знову відвідала його через два , і ми так само поговорили як в попередній раз . Близько тижня я була зайнята , потрібно було їздити по магазинах , купувати додаткові речі. І коли у мене з'явився вільний час , я відвідала його , він спочатку зрадів , а потім розсердився , запитав , чому мене так довго не було , я сказала йому що була зайнята. Так тривало тижнів зо три , ми багато розмовляли , я була хоч цьому рада , але він мені все одно продовжував подобатися. І ось його виписали , в школі ми тільки віталися , і мені було прикро , адже в лікарні ми так добре здружилися. На уроці фіз-ри , я дуже сильно вдарилася рукою , так що вибігла із залу в сльозах , і це побачив він , він підійшов і став питати що трапилося , де болить , і в той момент мені вже да болю не було справа , мене дуже здивувала його реакція , навіть перестало боліти , я дивилася в його очі і думала , що зараз згорю від жару , серце так швидко билося , і я не втрималася і поцілувала його , він не чинив опір цьому , а навпаки , поклав свій руки мені на талію. Ми так стояли близько п'яти хвилин , і коли я відірвалася від нього , я запитала його , чи подобаюся я йому , і він відповів так, сказав що я йому сподобалася коли він мене вперше побачив , для мене це було шоком. виявляється він дуже соромився , і думав , що після лікарні я не захочу з ним більше спілкуватися. Він запропонував зустрічатися , і я не замислюючись , погодилася.
Ось така моя історія , напевно , звичайна , але мені дуже хотілося її викласти . Ми вже зустрічаємося рік , звичайно , бувають сварки , але ми справляємося з цим.
1. Доброзичливiсть забирае людей докупи. 2. Злiсть - мати брехнi i бабуся смутку.3. Ворожнеча швидко спалахує, але гасне по волi. 4. Пiдтримаючи товариша, гартуй його i свою силу духу! 5. Чи ж горе, подiлене на двох, не легше для обох? 6. Хiба заздрiсить дае радiсть? 7. Сердитого обминай, а джмеля не чiпай. 8. Вода все одперне, окрiм чорного язика.
1. Доброзичливiсть - пiдмет
Забирае - присудок
2. Злiсть - пiдмет
Мати - пiдмет
Бабуся - пiдмет
3. Ворожнеча - пiдмет
Спалахує - присудок
Гачне - присудок
4. Гратуй - присудок
5. Горе - пiдмет
6. Заздрiсть - пiдмет
Дае - присудок
7. Обимай - присудок
Чiпай - присудок
8. Вода - пiдмет
Одперне - присудок
Удачи!
Це був початок шкільного року , вчитися ніхто поки не хотів , все ділилися
своїми враженнями про літо , хто куди їздив.
У 10 класі , я помітила новенького хлопчика ,
особливе значення я цьому не надала , але він мені сподобався. Проходячи повз я
дивилася на нього , але думати про те , що я йому сподобаюся , навіть не могла. він
високий, гарний , гордий , здається , що йому не хто не потрібен, що він такий
крутий . Але він мене чим , то зачепив .
Мене попросили перенести з бібліотеки книги ,
стопку я взяла велику , що б швидше з цим впоратися. І я йшла з цією
стопкою книг не бачачи навіть дороги , не кажучи вже про те , що я кого то бачити
могла. І з якої- то небесної силі , йшов той хлопець , який мені сподобався, і
так вийшло , що я з ним зіткнулася , і всі книги полетіли на нього , я ламала
йому ногу. Його поклали в лікарню , я дуже хотіла туди сходити , провідати. але
дуже боялася , раптом він мене прожене , або буде кричати. Набравшись духу я
пішла до нього в лікарню. Коли я зайшла , він подивився на мене ранітельним
поглядом , я запитала як нога , чи скоро заживе , він відповідав монотонно , так що
б я скоріше відв'язалася від нього. Я не стала діставати його дурними питаннями , і
пішла. Пізніше я відвідала його через 2 дні , він був уже інший , на обличчі не було
того погляду, і він навіть посміхнувся коли я ввійшла. Він запитав , як мене звуть ,
чим я займаюся , ми з ним довго розмовляли , мені навіть йти не хотілося .
Виявляється до нього не так часто друзі заходять , і він був радий що я зайшла . Я
знову відвідала його через два , і ми так само поговорили як в попередній раз .
Близько тижня я була зайнята , потрібно було їздити по магазинах , купувати
додаткові речі. І коли у мене з'явився вільний час , я відвідала його ,
він спочатку зрадів , а потім розсердився , запитав , чому мене так довго не
було , я сказала йому що була зайнята. Так тривало тижнів зо три , ми багато
розмовляли , я була хоч цьому рада , але він мені все одно продовжував подобатися.
І ось його виписали , в школі ми тільки віталися , і мені було прикро , адже в
лікарні ми так добре здружилися. На уроці фіз-ри , я дуже сильно вдарилася
рукою , так що вибігла із залу в сльозах , і це побачив він , він підійшов і став
питати що трапилося , де болить , і в той момент мені вже да болю не було
справа , мене дуже здивувала його реакція , навіть перестало боліти , я дивилася в його
очі і думала , що зараз згорю від жару , серце так швидко билося , і я не
втрималася і поцілувала його , він не чинив опір цьому , а навпаки , поклав
свій руки мені на талію. Ми так стояли близько п'яти хвилин , і коли я відірвалася від
нього , я запитала його , чи подобаюся я йому , і він відповів так, сказав що я йому
сподобалася коли він мене вперше побачив , для мене це було шоком. виявляється
він дуже соромився , і думав , що після лікарні я не захочу з ним більше спілкуватися.
Він запропонував зустрічатися , і я не замислюючись , погодилася.
Ось така моя історія , напевно , звичайна , але мені
дуже хотілося її викласти . Ми вже зустрічаємося рік , звичайно , бувають сварки , але
ми справляємося з цим.